Тваринництво та технології харчових продуктів - 2019

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 28
  • Документ
    Оцінка гетерозису у помісних цьоголіток за схрещування внутрішньопорідних типів коропа
    (НУБіП України, 2019) Шишман, Г.Ф.; Бех, В.В.; Марценюк, В.П.; Марценюк, Н.О.; Пліщ, Ю.О.
    На поточному етапі науково-дослідної роботи з оцінки комбінаційної спроможності щодо прояву ефекту гетерозису проводилась комплексна оцінка помісей від схрещування коропів лебединської заводської лінії малолускатого внутрішньопорідного типу з нивківським лускатим коропом у віці цьоголіток. За умови проведення дослідів з порівняльної оцінки коропів різного походження особливо важливо скоротити до мінімуму прояв фенотипової мінливості, оскільки ставів з ідеально ідентичними умовами вирощування практично не існує. Тому в своїй роботі для оцінки продуктивних якостей цьоголіток досліджуваних груп було використано метод загального контролю. Основним показником в рибництві, за яким доцільно оцінювати результативність вирощування, є рибопродуктивність. У випадку представлених досліджень оцінку проводили за показником відкоригованої рибопродуктивності (тобто без врахування рибопродуктивності, що була отримана за рахунок нивківського малолускатого коропа).
  • Документ
    Аналіз реалізації наукових положень професора М.А. Кравченка за результатами виведення української м’ясної породи великої рогатої худоби
    (НУБіП України, 2019) Угнівенко, А.М.; Носевич, Д.К.
    Наукові підходи щодо створення спеціалізованих м’ясних порід великої рогатої худоби для України започаткував професор Микола Антонович Кравченко. Його розробки щодо генеалогічних методів селекції, обґрунтування методів підбору тварин та їх класифікації, удосконалення методів відтворювального схрещування та розведення за лініями використали для виведення української м’ясної породи. Ці наукові положення були проаналізовані шляхом вивчення продуктивності тварин на різних етапах виведення і використання української м’ясної породи. У тварин вивчали відтворювальну здатність, м’ясну продуктивність, вираженість м’ясних форм, типи будови тіла. У корів – молочність і збереженість приплоду. Встановлено, що методи селекції побудовані на наукових положеннях М. А. Кравченка дозволили створити породу, яка переважала усі інші в колишньому СРСР за швидкістю росту.
  • Документ
    Оцінка генетичної мінливості маточного поголів’я великої рогатої худоби сірої української породи за системами груп крові та мікросателітними локусами
    (НУБіП України, 2019) Сидоренко, О.В.; Гузєєв, Ю.В.
    Для об’єктивної характеристики генофонду порід сільськогосподарських тварин і оцінювання генетичної ситуації в стадах використовують генетичні маркери систем груп крові і мікросателітні локуси. Проведено оцінку генетичної різноманітності маточного поголів’я великої рогатої худоби сірої української породи за двома генетичними системами. Матеріалом для дослідження стали зразки крові корів сірої української породи з господарства «Голосієво», Бориспільського району Київської області.
  • Документ
    Можливості застосування показників ефективності використання корму і відтворення в молочному скотарстві України
    (НУБіП України, 2019) Рубан, С.Ю.; Даншин, В.О.; Федота, O.М.
    Метою досліджень було проведення аналізу селекційних особливостей ознак ефективності використання корму та відтворення у молочних корів на основі як світового, так і власного досвіду та обґрунтування можливостей організації в цьому напрямі селекційного процесу, базуючись на досвіді країн, які співставні з Україною за чисельністю племінного (підконтрольного) поголів’я. Показано, що залишкове споживання корму, яке визначають як різницю між кількістю фактичного спожитої сухої речовини корму і її потребою, є найбільш точним показником ефективності з точки зору фізіологічного потенціалу молочних корів, оскільки воно характеризує мінливість рухової (поведінкової) активності, обміну протеїну, перетравності корму і виділенню тепла під час ферментації і також може розглядатися як показник швидкості процесів метаболізму. Відбір за залишковим споживанням корму може бути надійним способом підвищення ефективності виробництва молока за рахунок зниження витрат кормів.
  • Документ
    Тривалість поросності свиноматок та її вплив на технологічний процес свинокомплексів
    (НУБіП України, 2019) Маценко, М.І.
    Свиноматок на великих комплексах в сектор для опоросу переводять на 111-112 день поросності, тому частина тварин з укороченою тривалістю поросності народжують не в цеху опоросу, а в групових станках, що іноді призводить до задавлювання і поїдання поросят матками. Свиноматки, тривалість поросності яких становить понад 115 днів, невигідні тим, що для них потрібні додаткові витрати на перегони із сектора в сектор до отримання опоросу. Були проведені дослідження з використанням племінних записів СВАТ «Агрокомбінат «Калита», Київської області. Вивчалася тривалість поросності свиноматок великої білої породи та її зміни з віком маток. Коефіцієнти повторюваності і успадкованого визначалися у 128 тварин з різною тривалістю періоду поросності, відібраних методом випадкової вибірки.
  • Документ
    Відтворювальна здатність бугаїв за різних типів будови тіла і вираженості м’ясних форм
    (НУБіП України, 2019) Коропець, Л.А.; Угнівенко, А.М.
    У комплексі заходів щодо удосконалення м’ясної худоби суттєвим під час селекції є вибір бажаного типу будови її тіла, який відповідає певному напряму продуктивності. Оцінювали ознаки відтворювальної здатності бугаїв придніпровського внутрішньопородного типу (ПМ-1) у СТОВ «Воля», Золотоніського району Черкаської області залежно від типів будови тіла та розвитку м’ясних форм. Типи будови тіла вивчили методом модельних відхилень за висотою в крижах та косою довжиною тулуба. Проміри бугаїв визначали палицею у віці 18 місяців. Шляхом співставляння розподілу частот відхилень варіаційного ряду за промірами виділили великорослий (високорослі і довготілі тварини) і компактний (низькорослі і короткотілі бугаї) типи будови тіла.
  • Документ
    Яєчна продуктивність EGFP-трансгенних качок
    (НУБіП України, 2019) Король, П.В.; Костенко, С.О.; Коновал, О.М.; Лу, Л.; Лі, Л.
    У статті представлені результати аналізу яєчної продуктивності двох поколінь трансгенних качок (ТК) по гену EGFP. ТК були отримані шляхом переносу чужорідної ДНК за допомогою сперматозоїдів. Яєчну продуктивність ТК першого покоління (дослідна група) порівнювали з продуктивністю нетрансгенних качок (контрольна група) такого ж віку і лінії.
  • Документ
    Споживчі властивості структуроутворювачів на основі вторинної рибної сировини з додаванням цистозіри
    (НУБіП України, 2019) Іванюта, А.О.; Слободянюк, Н.М.; Чумаченко, І.П
    В роботі обґрунтовано доцільність та ефективність комплексної переробки риби внутрішніх водойм. Проаналізовано сучасний стан, інноваційні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, визначено перспективні напрями комплексної переробки рибної сировини та розвитку ринку структуроутворювачів. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання вторинної рибної сировини з товстолобика (голови, кістки, плавці) з метою формування споживних властивостей структуроутворювачів. Шляхом експериментальних досліджень із застосуванням методів математичного моделювання оптимізовано інгредієнтний склад структуроутворювачів. Науково обґрунтовано закономірності формування і стабілізації властивостей структуроутворювачів на основі вторинної рибної сировини товстолобика шляхом введення до складу чорноморської водорості цистозіри (2 %). Встановлено оптимальне співвідношення рибних відходів та води 1:1,5; час термічної обробки рибних бульйонів – 2,5 години за температури 85-100 0С; температуру сублімаційного сушіння – (50-70 0С). Проведено дослідження властивостей структуроутворювачів, визначено закономірності зміни показників якості у процесі їх зберігання. Наведено результати досліджень амінокислотного складу готових структуроутворювачів.
  • Документ
    Ефективність інкубації яєць курей батьківського стада кросу «Кобб-500» залежно від віку птиці і тривалості зберігання
    (НУБіП України, 2019) Вечеря, Ю.О.; Прокопенко, Н.П.; Базиволяк, С.М.
    Ефективність роботи інкубаторію обумовлена якісними показниками інкубаційних яєць і технологією інкубації. У цьому зв’язку дослідження, які мають на меті встановити оптимальні показники якості інкубаційних яєць та технологічні рішення щодо їх інкубації, є актуальними. За результатами інкубації яєць м’ясного кросу «Кобб-500» від курей віком 26-, 37-, 48-, 51- та 63 тижні за їх передінкубаційного зберігання впродовж 4, 5, 7 та 8 діб встановлено, що зі збільшенням термінів зберігання інкубаційних яєць рівень виводимості яєць та виводу молодняку зменшується, хоча в розрізі віку птиці дані показники коливаються. Під час інкубації яєць, отриманих від молодої птиці, є вищим рівень «завмерлих» ембріонів та «задохликів», порівняно з іншими дослідними групами; під час інкубації яєць, отриманих від птиці віком 51–63 тижні – збільшується кількість слабких курчат (до 1,99 %), особливо за подовження зберігання яєць до 7–8 діб. Тому за оцінювання інкубаційних якостей яєць курей спеціалізованого м’ясного кросу «Кобб-500» за термінів їх зберігання 4–8 діб визначним є саме вік батьківського стада.
  • Документ
    Тваринництво та технології харчових продуктів
    (НУБіП України, 2019) Гетя, А.А.; Чумаченко, І.П.; Мельник, В.І.; Носевич, Д.К.; Баль-Прилипко, Л.В.
    У науковому журналі висвітлено результати наукових досліджень, проведених працівниками Національного університету біоресурсів і природокористування України, навчальних і наукових установ. Науковий журнал включено до Переліку наукових фахових видань України "Категорія Б" (наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2020 № 409 (спеціальності: 181 - харчові технології; 204 - технологія виробництва продуктів тваринництва, 207 - водні біоресурси і аквакультура.
  • Документ
    Особливості використання біофільтрів з різними типами наповнювачів на етапі встановлення біологічної рівноваги в установках замкненого водозабезпечення
    (НУБіП України, 2019) Шарило, Д.Ю.; Коваленко, В.О.; Коваленко, Б.Ю.
    У роботі представлені результати експерименту з порівняльної оцінки різних типів наповнювачів для фільтрів біологічної очистки установок замкненого водозабезпечення (УЗВ) на етапі формування активної бактеріальної плівки. У якості наповнювачів використовувались високопориста кераміка і сепаракс (пористе скло) як перспективні біофільтраційні матеріали, що мають значно вищі показники корисної площі поверхні порівняно з класичними полімерними плаваючими біозавантажувачами. Перевірено швидкість запуску біологічної фільтрації в УЗВ, оснащених біофільтрами з різними наповнювачами. У якості біологічного тест-об’єкту було обрано молодь кларієвого сома (Clarias gariepinus).
  • Документ
    Характеристика родин корів з урахуванням рівня їх надою та племінної цінності
    (НУБіП України, 2019) Федорович, Є.І.; Филь, С.І.; Боднар, П.В.
    Проведення ефективної внутрішньопородної селекції, яка включає в себе розведення за родинами, є важливим завданням сьогодення, позаяк наявність цінних родин характеризує ступінь відселекціонованості стада і рівень племінної роботи в ньому. Тому метою наших досліджень було провести ретроспективний аналіз даних зоотехнічного обліку щодо молочної продуктивності та племінної цінності 17 родин корів у високопродуктивному стаді ТОВ «Велетень», створеному за поглинального схрещування маток української чорно-рябої молочної породи з голштинськими плідниками. Встановлено, що підконтрольні родини характеризувалися значним рівнем диференціації за надоями, вмістом жиру та білка в молоці. Кращою за надоєм виявилася родина Гіти UA5900293739, за жирномолочністю – родина Сороки UA5900397448, а за білковомолочністю – родина Колдуньї UA5900066978. Об’єктивну оцінку родини можна здійснити лише тоді, коли врахована племінна цінність родоначальниці, дочок, онучок, правнучок тощо. Кращою за племінною цінністю за надоєм, кількістю молочного жиру та молочного білка виявилася родина Дюни UA5900379687, за вмістом жиру в молоці – родина Сороки UA5900397448 і за вмістом білка в молоці – родина Колдуньї UA5900066978. За характером зміни показників племінної цінності в поколіннях з поміж підконтрольних родин 12 відносилися до категорії прогресуючих, 4 – до стабільних і лише 1 – до регресуючих. Коефіцієнти кореляції та регресії між ознаками молочної продуктивності родоначальниць та їх потомків, а також коефіцієнт успадковуваності досліджуваних ознак були невисокими і майже у всіх випадках недостовірними. До того ж успадковуваність жирно- та білковомолочності була нижчою за успадковуваність надою.
  • Документ
    Органолептична оцінка яловичини від бугайців української чорно-рябої молочної породи
    (НУБіП України, 2019) Угнівенко, А.М.; Антонюк, Т.А.; Крук, О.П.
    Щоб підтримати вибір споживачів під час закупівлі яловичини існує потреба в інформації щодо об’єктивних характеристик її якості за органолептичною оцінкою, яку можливо було б використовувати під час продажу. У роботі наведені дані щодо аромату, соковитості, ніжності, легкості жування вареного м’яса із musculis longissimus dorsi та колір, смак і міцність бульйону з нього від бугайців вітчизняної, найбільш поширеної української чорно-рябої молочної породи залежно від віку забою і особливостей вагового росту. За ароматом, соковитістю, ніжністю та легкістю жування варена яловичина бугайців різного віку не відрізняється. За підвищення віку забою тварин колір і міцність бульйону мають тенденцію до покращення відповідно на 9,1 та 34,8 %. Незалежно від фактичної живої маси бугайців перед забоєм суттєвої різниці за оцінкою кольору і міцності бульйону не існує. Смак бульйону за підвищення живої маси має тенденцію до погіршення на 20 %. За підвищення живої маси бугайців перед забоєм від 350-400 до 451-500 кг аромат, ніжність і легкість жування вареного м’яса погіршуються відповідно на 24,1, 9,4 та 27,6 % внаслідок росту волокон, які стають товстіші і теж грубішають, зменшення здатності колагену до деструкції під час нагрівання.У бульйоні тварин за маси під час забою 350-400 кг, смак і аромат м’яса інтенсивніші, ніж за більшої живої маси. За підвищення швидкості росту тварин від народження до забою колір бульйону світло-солом’яний, характеризується вираженим смаком та маленькими зірочками жиру і має тенденцію до поліпшення на 18,2 %, смак і міцність – не змінюються. За збільшення середньодобових приростів аромат, соковитість, ніжність та легкість жування вареного м’яса бугайців мають тенденцію до незначного погіршення. Найбільше (12,5 %) погіршується соковитість вареного м’яса.
  • Документ
    Ступінь фенотипової консолідованості різних селекційних груп молочної худоби
    (НУБіП України, 2019) Сіряк, В.А.
    Цінність різних селекційних груп тварин визначається не тільки рівнем їх продуктивності, відтворення, якістю продукції, пристосованістю до технології тощо, а й рівнем фенотипової консолідованості, за рахунок якої забезпечується необхідна гомогенність та сталий рівень бажаних ознак. Метою дослідження було визначення фенотипової консолідованості різних селекційних груп молочної худоби (напівсестер за батьком, ліній, порід). Встановлено, що найбільш консолідованими за надоєм, масовою часткою жиру і білка в молоці, віком першого отелення і тривалістю періоду між отеленнями є групи напівсестер за батьком (Кс5 = 0,202) порівняно із фенотиповою консолідованістю ліній (Кс5 = 0,035) і порід (Кс5 = 0,088). Найбільш консолідованими за дослідженими ознаками є групи дочок бугаїв Нірвана 101709244 (Кс5 = 0,317) і Тахое 8189401 (Кс5 = 0,331), корів ліній Маршала 2290977 (Кс5 = 0,193) і Дж. Бесна 5694028588 (Кс5 = 0,103), а також поголів’я українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід (Кс5 = 0,144 і Кс5 = 0,129 відповідно). Отже, за підвищення рівня селекційної групи у внутрішньопорідній ієрархії спостерігається зниження ступеня їх фенотипової консолідованості.
  • Документ
    Розвиток теоретичних основ збереження генофонду сільськогосподарських тварин у науковому спадку професора М.А. Кравченка
    (НУБіП України, 2019) Ковтун, С.І.; Бородай, І.С.
    У статті показано, що збереження біорізноманіття є однією із глобальних проблем сучасності, яка позначилася поширенням обмеженої кількості комерційних високопродуктивних порід, зменшенням поголів’я аборигенних і місцевих порід, які володіють цінними генетичними комплексами. Мета дослідження – узагальнити теоретичні і методологічні підходи, запропоновані професором М.А. Кравченком до вирішення проблеми збереження генофонду порід, окреслити перспективи їхнього використання на сучасному етапі розвитку тваринництва. Дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових, структурно-функціональних та історичних методів. Джерельну базу дослідження складають опубліковані і неопубліковані матеріали, архівні документи. Доведено пріоритет М.А. Кравченка в розробленні основ селекційно-племінного вдосконалення однієї із найбільш поширених в Україні минулого століття порід великої рогатої худоби – симентальської, що ґрунтувалися на запровадженні системи лінійного розведення і генеалогічного аналізу племінних стад, ефективних методів оцінки племінної цінності тварин, спрямованого вирощування молодняка, використанні особин з рекордною продуктивністю. Узагальнено запропоновані ученим схеми селекції білоголової української породи, спрямовані на зростання її продуктивного потенціалу та життєздатності. Розглянуто внесок М.А. Кравченка в розроблення програми зі створення галузі спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні, виведення вітчизняних спеціалізованих м’ясних порід і типів.
  • Документ
    Каріотипова мінливість корів української червоно-рябої молочної породи
    (НУБіП України, 2019) Дзіцюк, В.В.; Литвиненко, Т.В.
    У статті розглядаються результати цитогенетичного дослідження корів української червоно-рябої молочної породи з метою пошуку зв’язку хромосомних аберацій з порушеннями у репродуктивній здатності. Для дослідження хромосомного набору відібрані 33 корови української червоно-рябої молочної породи ДП «ДГ «Христинівське» ІРГТ ім. М. В. Зубця» НААН з різним станом репродуктивної функції. Постановка культури лімфоцитів і аналіз препаратів хромосом проводилось у лабораторії генетики Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця. Для приготування препаратів хромосом лімфоцити периферійної крові культивували протягом 72 годин за температури + 37 0С в середовищі RPMI 1640 (Sigma, США) з 0,1 мл ФГА (Sigma, США) як мітогеном і 15 % ембріональної телячої сироватки. Припинення ділення клітин на стадії метафази припиняли введенням колхіцину («Serva», Німеччина, 0,3 мкг / мл). Обробка суспензії клітин після культивування здійснювали гіпотонічним 0,075 М розчином КСl з наступною фіксацією в трьох змінах суміші метанол-оцтової кислоти (3:1). Класифікацію та облік аберацій хромосом здійснювали за загальноприйнятими методиками. В результаті досліджень в хромосомних наборах усіх тварин з різною частотою виявили аномалії геномного типу (анеуплоїдія та поліплоїдія) та структурні аберації хромосом (фрагменти, розриви, асоціації хромосом). У каріотипах тварин із порушеною відтворною здатністю виявлено частоту клітин з анеуплоїдними та поліплоїдними наборами хромосомна 13,02 % і клітин із хромосомними абераціями на 3,4 % більше, ніж у корів з нормальними репродуктивними функціями. Цитогенетичне дослідження корів дозволяє не лише оцінити насиченість каріотипу небажаними абераціями хромосом, а також дає змогу використати отримані результати для прогнозування в ранньому віці тварини її рівень продуктивної тастан репродуктивної здатності.
  • Документ
    Histological research of drones’ sperm migration in the reproductive tracts of queen bees
    (НУБіП України, 2019) Brovarskyi, V.D.
    The research studies sperm migration of drones labeled with fluorescent membrane probes in the reproductive system of bee uterus under various variants of its artificial introduction. It is established that individual doses of sperm of different drones when introduced into the fallopian tubes of the uterus, migrating into the spermateca are placed in layers without significant mixing. It has been found that in odd and even oviducts, sperm lose mobility. On the contrary, with the introduction of sperm into the area of the vaginal opening of the bee uterus, the sperm continue to actively move. It has been proven that during the physiological function of sperm leakage, spermateca from the various portions in the area adjacent to the family line are blotted for egg contamination. The introduction of semen into the area of the vaginal opening with a single portion of several drones helps to mix it in the process of migration in the fallopian tubes and sperm. On the contrary, with the unique introduction of fluorescent membrane probes labeled with doses of sperm of drones at certain intervals, it is possible to direct the reproductive activity of the uterus to obtain predominantly homogenous offspring of parental origin. In this case, the introduction of the sperm of different drones are placed in the spermateca of the uterus in layers, without significant mixing.
  • Документ
    Development of bee colonies based on early spring feeding according to the developed scheme
    (НУБіП України, 2019) Adamchuk, L.O.; Boiarchuk, S.V.; Lavrinenko, K.V.; Dvykaliuk, R.M.; Martseniuk, N.I.
    The strength and development of bee colonies in May, especially those that have weakened afer wintering, is not sufficient for the effectve use during the first honey harvest in Ukraine.One way to effectvely stmulate bee colonies to develop is through the use of carbohydrate protein feedings.The purpose of the study was to investigate the development of bee colonies in the early spring with the use of different types of feeding.The studies were conducted using zootechnical (alignment and assessment of the status of bee colonies, control feeding) and statistical methods of research in the early spring of 2019 in the conditions of Holosiivskaapiary (Kyiv, Ukraine).The control group – classic maintenance, similar to all apiary colonies. The research group – was applied the developed scheme of early spring feeding and training of bees. For feeding, honey – beebread dough, bee pollen in the form of flour, monofloral bee pollen candy were used. Afer the first feeding, the experimental colonies outweighed the control ones by 0.3 rows in strength, 0.5 comb by the number of open brood combs and 0.43 comb by the sealed ones as well as by 1.3 comb of fodder (5.3 kg). Afer the second feeding, the experimental colonies outweighed the control ones by 1.6 rows in strength, 1.5 comb by the number of open brood combs, were the same by the number of sealed sells and outweighed by 0.3honeycomb in the number of fodder. During the evaluation it was found that the experimental colonies outweighed the controlled ones instrength by 2 rows, by 0.5 in open and by 1 comb in sealed brood combs as well as by 0.5 honeycomb of fodder (2 kg). It was found that a complex three-stage carbohydrate-protein feeding of weak bee colonies (5–6 combs) after wintering makes it possible to increase their strength to 10 combs by early May.
  • Документ
    Тваринництво та технології харчових продуктів
    (НУБіП України, 2019) Гетя, А.А.; Чумаченко, І.П.; Мельник, В.І.; Носевич, Д.К.; Баль-Прилипко, Л.В.
    У науковому журналі висвітлено результати наукових досліджень, проведених працівниками Національного університету біоресурсів і природокористування України, навчальних і наукових установ. Науковий журнал включено до Переліку наукових фахових видань України "Категорія Б" (наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2020 № 409 (спеціальності: 181 - харчові технології; 204 - технологія виробництва продуктів тваринництва, 207 - водні біоресурси і аквакультура.
  • Документ
    Signs of impending calvingin beef cows under various feeding and housing conditions
    (НУБіП України, 2019) Ugnivenko, A.N.; Bondarenko, G.P.; Nosevych, D.K.; Demchuk, S.Yu.
    Research data on the signs of impending calving in late pregnant cows of Ukrainian beef breed under various systems of housing and feeding are presented in the paper. Tie stall housing provides for earlier development of calving signs in cows three weeks prior to calving. Cervical plug is dissolved 5,1 days prior to calving, dilatation of pelvic ligaments occurs at 3,1 days before calving, udder edema – 5 days, vulva extension – 7,5 days prior to calving. Those signs develop later in grazing conditions. Cervical plug is dissolved 2,0 days prior to calving, dilatation of pelvic ligaments occurs at 2,3 days before calving, udder edema – 2,5 days, vulva extension – 0,9 days prior to calving. As compared to cows, heifers develop calving signs earlier.