Міжнародний філологічний часопис
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Міжнародний філологічний часопис за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 97
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Replies vs. responses in communication and metacommunication(Міленіум, 2018) Grabovska, I.V.; Kharchenko, Ya.S.У роботі розглядаються поняття інформативної відповіді та респонсивної реакції у комунікації та метакомунікації. У статті висвітлюються два основних типи питальних висловлень в інтеракції, а саме: комунікативні та метакомунікативні питання. Проведене дослідження допомагає встановити, що комунікативні питання і метакомунікативні питання є явищами, протилежними за своїм значенням. Комунікативні питання – це інформативно пошукові лексико-семантичні і синтаксичні утворення, основною метою яких є отримання необхідної для адресанта інформації (інформативної відовіді). Метакомунікативні питання формально не припиняють бути питаннями і тому вимагають певної реакції співрозмовника (респонсивної реакції). Перспективи дослідження полягають у подальшому поглибленому узагальненні практичного матеріалу, дослідженні функції регуляції емоційної тональності розмови за допомогою респонсивних реакцій.Документ Перифрази-фемінативи в сучасному публіцистично-політичному дискурсі: внутрішньо- й зовнішньосистемні зв’язки(Міленіум, 2018) Степаненко, М.І.У статті проаналізовано особливості мовної легітимізації гендерних відносин на рівні перифраз-фемінативів. Вирізнено семантичні типи вторинних найменувань, які об’єднуються в перифрастичні поля, проінтерпретовано їхню внутрішньосистемну організацію, вичленовано конкретні репрезентанти. З’ясовано критерії ідентифікування, лексико-семантичний склад семантичних груп і перифрастичних моделей. Удокладнено проаналізовано дві семантичні групи вторинних найменувань жінок-політиків: “зовнішній вигляд” і “партійна діяльність”; диференційовано їх на перифрастичні моделі, схарактеризовано їхні ономасіологічні маркери, компонентний склад і його значеннєву специфікацію, формально-граматичну організацію, конотативний потенціал. Інвентаризовано експлікатори того або того конкретного значення перифрази-фемінатива, якими є детерміновані й детермінувальні конституенти, причому склад останніх досить часто розширюють атрибутивні модифікатори, перебираючи на себе роль семантичної домінанти. Доведено, що в досліджуваній перифрастично-фемінативній системі функційно активніший тип утворюють вторинні номінування з негативною конотацієюДокумент Офіційно-діловий стиль: термінологічна субпарадигма енциклопедії української лінгвостилістики(Міленіум, 2018) Бибик, С.П.У статті за результатами системного аналізу текстів офіційно-ділового стилю із урахуванням чинників «комунікативна мета», «прагматичне завдання», «стилістична функція», «інтенція», «жанрово-стильова варіантність» запропоновано нову класифікацію підстилів і жанрів офіційно-ділового стилю української літературної мови. Підкреслено, що традиційно в українській лінгвостилістиці виділяють три його різновиди: адміністративно-канцелярський, дипломатичний та законодавчий. Зауважено, що відома система трьох підстилів вимагає корекції з урахуванням важливого для дослідження функціональних сфер життя літературної мови соціокультурного, комунікативно-прагматичного чинників. Уточнено опис підсистем адміністративного (адміністративного-канцелярського, адміністративно-комерційного та адміністративно-правового), законодавчого, юридичного (судово-адміністративного, кримінально-процесуального) та дипломатичного різновидів ділової комунікації. Схарактеризовано їхні жанрові лексико-граматичні та комунікативно-прагматичні особливості. При цьому наголошено, що не варто сплутувати поняття жанру і підстилю, адже термінологічна субпарадигма кожного функціонального різновиду вже настільки розвинулася і розширилася, що необхідно дотримуватися чіткої градації «від ширшого до вужчого»: стиль – підстилі – жанри з урахуванням писемних та усних форм реалізації – тексти. Відзначено, що термінологічна субпарадигма офіційно-ділового стилю потребує постійної уваги як об’єкт дослідження і кодифікації, що становить перспективу вивчення відповідних текстів і лексикографічного закріплення визначених понятьДокумент Роль фахових знань у підготовці перекладачів науково-технічної літератури та шляхи їх набуття(Міленіум, 2018) Галушко, Т.В.Статтю присвячено питанням підготовки фахівців у галузі науково-технічного перекладу та розглянуто проблему фахових знань в підготовці майбутніх перекладачів. Актуальність статті обумовлено динамічним розвитком процесів, пов’язаних з глобалізацією економіки, розвитком науки і техніки, появою нових напрямків знань та сфер діяльності. Це вимагає від перекладачів уміння швидко реагувати на зміни, які, як наслідок цих процесів, з’являються у професійній діяльності перекладачів. У зв’язку з цим виникає потреба умілого користування різними джерелами інформації, які можуть допомогти перекладачеві швидко зорієнтуватися у новій області знань, пов’язаних з наукою і технікою і, таким чином, якісно та фахово виконувати роботу перекладача. Використання тлумачних та термінологічних словників, глосаріїв, а також уміння самостійно їх складати є одним із найефективніших джерел поповнення фахових знань перекладача науково-технічної літератури. Розглянуті у статті методи освоєння фахового лексикону в галузі гірництва були використані на заняттях з практики перекладу і, як результат, показали помітне поліпшення якості перекладу фахових текстів, особливо при перекладі з української на німецьку мову.Документ Політична коректність в англійському та українському медіадискурсі(Міленіум, 2018) Тарасова, В.В.У статті проаналізовано особливості мовної реалізації лінгвопрагматичної категорії політкоректності в англійській та українській лінгвокультурах, визначено суть поняття «політична коректність». Досліджено еволюцію та особливості конотації категорії політичної коректності в прагмалінгвістичному й культурологічному аспектах. Виявлено, що на початку імплементації принципів культури політкоректності в англомовних країнах переважали позитивні культурні конотації. Встановлено появу негативних конотацій у терміні політкоректності під впливом останніх подій у США та світі; виявлено вплив «політичної коректності» на розвиток лексичного складу сучасної англійської та української мов. У роботі продемонстровано неоднозначність сприйняття категорї політкоректності в українському суспільстві та значно меншу актуалізованість даного суспільно-політичного та мовного феномена в українській культурній і мовній традиції.Документ Лінгвокультурологічний потенціал англійських казок(Міленіум, 2018) Козуб, Л.С.; Дроздовська, О.В.Стаття присвячена вивченню проблеми зв'язку мови і культури, які розглядається вітчизняними та зарубіжними вченими вже протягом кілька десятиліть і є одним з актуальних аспектів дослідження в сучасній науці. Вона є предметом вивчення не тільки лінгвістики, а й суміжних дисциплін – соціології, етнографії, культурології, фольклористики. Констатується, що особливу увагу дослідники звертають на функціональну взаємодію явищ «мова» і «культура» в ході історичного розвитку конкретного етносу. Визначено, що національно-культурні особливості етносу найяскравіше проявляються в мові фольклору, зокрема, народних казках, які мають власну поетику і служать формуванню суспільної свідомості.Документ Іронія та пропозиція: закономірності взаємодії(Міленіум, 2018) Прокоф’єв, Г.Л.Розглядаються особливості створення та інтерпретації комунікативного значення іронічних стверджувальних висловлень, описуються семантичні та прагматичні властивості деяких їх типів. Визначено, що іронічний смисл виникає тоді, коли мовець навмисно порушує умови успішності мовленнєвого акту, розраховуючи на те, що адресат побачить це порушення і його виявлення сприятиме правильній інтерпретації висловлення. Стверджується, що актомовленнєвий критерій успішності/неуспішності мовленнєвої дії є найбільш адекватним засобом для вивчення механізму іронії. Пропонується доповнити семантичний зміст поняття “заперечення“ прагматичною складовою – поняттям свідомого порушення автором іронії умов успішності мовленнєвого акту, що веде до зміни його характеру і одночасно сигналізує про доцільність проведення процедури інтерпретації. Простежено, що в деяких різновидах іронічних стверджень заперечення пропозиції або є неможливим, або не веде до знаходження іронічного смислу. Випадки, у яких перефразування дорівнює значенню, зворотньому прямому значенню висловлення, є найбільш тривіальним видом іронії та легко піддаються інтерпретації. Виокремлено два типи іронічних некатегоричних стверджень, а саме, акти навмисного применшення та припущення, які створюють перешкоди для здійснення заперечення як на семантичному, так і на прагматичному рівні. Результати проведеного аналізу прикладів іронічних висловлень свідчать про те, що пояснення механізму дії засобів непрямого зв’язку між комунікантами слід шукати не на рівні буквального значення мовних одиниць, а в самому процесі їхнього використання, у закономірностях, властивих певним мовленнєвим діям.Документ Основні види самостійної роботи студентів немовних факультетів(Міленіум, 2018) Яременко, Н.В.У зв’язку із зменшенням аудиторних годин на вивчення англійської мови самостійна робота є необхідним елементом навчального процесу студентів. Метою даної публікації є визначення основних видів самостійної роботи студентів немовних спеціальностей. Установлено, що існує чотири основні види самостійної роботи студентів: самостійна робота за зразком, конструктивно-варіативні, евристичні та самостійні роботи з елементами наукового дослідження. З’ясовано, що кожен із цих видів самостійної роботи є необхідним в залежності від мети навчання. Самостійні роботи за зразком полягають у виконанні різноманітних вправ та дозволяють краще засвоїти новий матеріал, але не розвивають творчої активності. Конструктивно-варіативні самостійні роботи сприяють розвитку у студентів уміння аналізувати, порівнювати факти та явища та створюють умови для розвитку творчої самостійної роботи студентів у подальшому. Евристичні роботи (когнітивного, креативного та оргдіяльнісного типу) вчать самостійно формулювати навчальне завдання та розробляти план його рішення. Найскладнішим видом самостійної роботи вважають самостійну роботу з елементами дослідження.Документ Multifunctionality as a pragmatic characteristic of epideictic discourse(Міленіум, 2018) Pasternak, T.A.The article is devoted to the issue of multifunctionality of epideictic discourse as one of its key pragmatic functions. We have identified the main functions of epideictic speeches: argumentative function; declarative function; function of creating a certain psychological and emotional state; function of producing an aesthetic effect; socio-semiotic function manifested in reproducing or transmitting certain knowledge and social values; world-modeling function, namely formation of values, creation of models for determining the non-discursive reality.Документ Практична спрямованість термінологічного аналізу поняття «switch» на занятті з англійської мови за професійним спрямуванням(Міленіум, 2018) Якушко, К.Г.; Березова, Л.В.Актуальність дослідження – у потребі пошуку нових підходів до гуманітарної науки в умовах трансформації суспільства через практичну спрямованість мовознавчої роботи у цілому та термінологічного аналізу технічних понять студентами. Мета і завдання дослідження – описати досвід термінологічного аналізу поняття «Switch» та практичного застосування його результатів на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням на технічних факультетах Національного університету біоресурсів і природокористування України. Основні висновки – впевненість у доцільності наступного поетапного здійснення мовознавчих студій: 1) інвентаризація наявних терміноелементів, пов’язана з конкретизацією опорного компонента певної термінологічної структури та виявленням його терміносполук; 2) виявлення найбільш поширених у практиці стійких термінів – словосполучень; 3) звуження кола терміносполучень для практичного використання за вибором студентів; 4) віднайдення найбільш вдалих вільних словосполучень після ознайомлення з допоміжними комунікативними таблицями стосовно вираження прохання, початку та закінчення розмови; 5) закріплення отриманих мовознавчих знань у ділових іграх та діалогах-дуелях. Перспективною дослідження є залучення студентів і нетехнічних спеціальностей до мовознавчої роботи з метою розвитку власних міжособистісних комунікативних та фахових умінь.Документ Українська поетична класика як оформлювач гідної нації(Міленіум, 2018) Погребенник, В.Ф.Статтю присвячено різноаспектним зв’язкам української поезії середини ХІХ – початку ХХ століття з ідеєю національного індепендентизму й ідеалом відродження української незалежної держави. Дослідження полягає у виявленні ідейно-естетичних особливостей опрацювання письменниками різних періодостилів і творчої манери мотивів і образів національно-патріотичного, зокрема державницького спрямування, донедавна ще заборонених радянським режимом. Розкрито літературні координати образів України, відновленої навесні 1917 року як держава, та України, збройно воюючої з численними ворогами за збереження державності; висвітлено специфіку класичного письменства як антидоту проти малоросійського комплексу та функціонування у літературі пасіонарної теми відродження та захисту української держави. Охарактеризовано внески класичних авторів давньої, нової та новітньої доби у розвиток української державницької нації, її свідомості й національно гідності. Безперечними художніми внесками у кристалізацію свідомості нації визнано кращі поезії національно-патріотичного і державницького спрямування Т.Шевченка, П.Куліша, І.Франка, Лесі Українки, О.Маковея, Є.Маланюка, Б.Лепкого, Ю.Липи, І.Багряного, В.Стуса й інших авторів, що становлять собою потужну духовну зброю у час війни на Сході України.Документ Особливості видових протиставлень імперативних форм для вираження аксіологічних відтінків значень(Міленіум, 2018) Халіман, О.В.У статті проаналізовано особливості функціювання імперативних форм недоконаного й доконаного видів для вираження аксіологічних смислів. Описано типові контексти видових протиставлень для моделювання негативної оцінки в сучасній українській мові. У конкретній комунікативній ситуації адресант надає перевагу тій чи тій, оптимальній для конкретної комунікативної ситуації видовій імперативній формі. Заміна узвичаєної для очікуваних імперативних ситуацій (мовленнєві жанри запрошення, пропозиції) форми недоконаного виду дієслова на форму доконаного виду збільшує дистанцію між комунікантами, що сприймається негативно з огляду на досвід комунікативної практики. Імператив сприймають як категоричну вимогу, наказ, що потребує негайного виконання з волі мовця, тому може мати негативний відтінок для адресата. З’ява негативного відтінку й відбувається через ігнорування особливостей протікання дії, через зосередженість на результаті дії та через збільшення дистанції між співрозмовниками. Ступінь вияву негативу може варіюватися на шкалі оцінки від незначного до максимального, що модифікують лексичне значення слова, інтонація, особливості стосунків між комунікантами та комунікативної ситуації.Документ Синергія комплексних лексико-граматичних та синтаксичних замін при перекладі англійської термінології аграрного бізнесу, менеджменту та маркетингу українською мовою(Міленіум, 2018) Сидорук, Г.І.; Лехновська, А.П.У статті досліджено загальні особливості та прийоми перекладу англійських термінів сфери аграрного бізнесу, менеджменту та маркетингу українською мовою. Визначено проблеми перекладу термінології аграрного бізнесу, менеджменту та маркетингу та розглянуто оптимальні шляхи вирішення цих труднощів задля досягнення адекватності перекладу термінології даної сфери. Вказано, що синергія комплексних лексико-граматичних та синтаксичних замін є важливим засобом досягнення адекватності та еквівалентності перекладу англійської термінології сфери аграрного бізнесу, менеджменту та маркетингу українською мовою.Документ Композиционно-стилистические особенности афоризмов через призму синергетической парадигмы(Міленіум, 2018) Бабенко, Е.В.Статья посвящена трансдисциплинарному исследованию, целью которого есть изучение композиционно-стилистических особенностей афоризмов через призму синергетической парадигмы. С опорой на современные источники отечественных лингвистов рассмотрены синергетические маркеры афоризма, описаны особенности действия параметра порядка применительно к различным уровням самоорганизации системы малоформатного текста. В современной лингвосинергетике выделяют три уровня взаимодействия, а именно: когнитивний, прагматический, лингвостилистический. Теоретические аспекты исследования иллюстрируются англоязычной выборкой.Документ Методи навчання англійської мови через безкоштовні додатки для обміну повідомленнями та завдання смартфона(Міленіум, 2018) Бабенко, О.В.; Шевчук, Л.Ю.У статті розглядаються сучасні інформаційні технології в процесі вивчення англійської мови та методи навчання через безкоштовні мобільні додатки. Сучасні інформаційні технології ефективні в процесі навчання, роблять його інтерактивним, комунікативним, цікавим та індивідуальним. Систематизовано типи освітніх електронних ресурсів для вивчення іноземних мов.Документ Cучасні тенденції та виклики професійно-орієнтованого навчання іноземній мові студентів немовних спеціальностей(Міленіум, 2018) Чередніченко, Г.А.; Зеліковська, О.О.У даній статті розглядається проблема професійно-орієнтованого навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей, яка набуває особливої актуальності у зв'язку зі зростаючою роллю іншомовного спілкування в професійній діяльності сучасних фахівців. Авторами доводиться необхідність оновлення змісту існуючих курсів професійно-орієнтованого навчання англійській мові для студентів немовних спеціальностей. На думку авторів на сучасному етапі професійно-орієнтоване навчання іноземної мови має бути спрямоване на розвиток комунікативних умінь, спрямованих на ділове спілкування, що охоплює всі види мовленнєвої діяльності; oволодіння певними мовними знаннями; формування міжкультурної обізнаності, що дозволить студентам будувати стратегій комунікації з іноземними партнерами; oволодіння певним набором одиниць професійної лексики. Сутність професійно-орієнтованого навчання іноземної мови полягає також в його міжпредметній інтеграції зі спеціальними дисциплінами Моделювати ділові комунікативні ситуації, забезпечуючи командну взаємодію, активізувати критичне мислення студентів стало можливим в тому числі завдяки впровадженню IT, технологій, таких як Web 2.0, смарт-технологійДокумент Якість освіти: стратегія підвищення в контексті трансформації суспільства(Міленіум, 2018) Мудра, С.В.На сучасному етапі розвитку науки та технологій якість навчання молодого покоління набуває важливого значення. Але які якісно нові знання повинні отримати студенти сучасних українських ВНЗ для подальшого розвитку та становлення економіки України як самостійної та незалежної держави? Адже, загальновизнанним є той факт, що від якості вищої освіти в країні залежить її майбутнє, оскільки система вищої освіти формує найважливіше багатство держави – людський потенціал. Тому підвищення якості вищої освіти та її вплив на розвиток економіки повинно стати стратегічним національним пріорітетом України. Отже, якісна вища освіта – це основна вимога нашого часу. Принципіальною стратегією підвищення якості вищої освіти в цьому контексті є, з одного боку, продовження формування параметрів гармонійно розвиненої особистості та поглиблене самопізнання свого ЕГО, з другого боку – підготовка конкурентоспроможного випускника, який за всіма своїми професіональними знаннями, діловими та особистісними якостями відповідав би посаді, яку займає, і тому соціуму, який буде його оточувати в процесі трудової діяльності. підготовка конкурентноспроможного випускника ВНЗ, як стратегічна мета підвищення якості вищої освіти у контексті трансформації суспільства, дуже пов’язана із сприянням його саморозвиткові у трудовій діяльності через знаходження «свого місця» в організації під час взаємодії з роботодавцями та колегами, вимогам яких він має відповідати, щоб досягти визнання свого ЕГО.Документ Морфологічна категорія особи у світлі міжчастиномовної взаємодії(Міленіум, 2018) Ясакова, Н.Ю.У статті проаналізовано морфологічну категорію особи з погляду її ролі у взаємодії центральних частин мови у складі речення. Встановлено, що в іменнику особа має класифікаційний характер, частково виявляючись у словозміні, а в дієслові є словозмінною категорією. Специфічна розгалуженість загальної категорії особи, де іменник є центральним з погляду семантики, а дієслово – з погляду формальної репрезентації, зумовлює різноманітність вираження персональних значень на синтаксичному рівні. Мовець має змогу в різний спосіб актуалізувати розподіл комунікативних ролей, який є обов’язковим для формування речення.Документ Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України(Міленіум, 2018) Ніколаєнко, С.М.; Шинкарук, В.Д.; Кирилюк, В.І.; Харченко, С.В.У збірнику вміщено статті науковців, викладачів, докторантів та аспірантів з актуальних питань сучасного, порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, літературознавства, термінознавства, соціальних комунікацій, лінгвосинергетики, теорії і методики навчання іноземних мов. Розглянуто традиційні й нетрадиційні підходи до різних лінгвістичних та літературознавчих явищ. Дослідження виконано з урахуванням сучасних досягнень філологічної науки. Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл, студентів.Документ Функційні особливості повтору ключових слів у мові сучасних українських газет(Міленіум, 2018) Горобець, I.В.Недостатньо вивченими залишилися питання про функційні особливості повтору ключових слів у текстах публіцистичного стилю. З огляду на те, що такий повтор є типовим на шпальтах газетної періодики, вивчення його функційних особливостей у мові сучасних українських газет перебуває на часі. У статті розглянуто повтор ключових слів як один з основних засобів досягнення прагматичної мети газетного тексту. Виокремлено види повторів ключових слів та скласифіковано їх. Досліджено семантико-синтаксичні та функційні особливості повтору ключових слів на матеріалі текстів сучасної української газетної періодики. Виявлено, що у будь-якому реченнєвому контексті він є потужним засобом семантичної зв’язності. Виокремлено тенденції до використання трикратного тотожного повтору, антонімічного й синонімічного повтору ключових слів, поєднання лексичного повтору з синтаксичним паралелізмом. Серед функційних особливостей визначено вживання повтору задля виокремлення лексем з поглибленим змістовим навантаженням, сприяння зосередженню читача на змісті висловлення, впливу на емоційно-почуттєву і ментальну сфери сприймання тексту реципієнтом. Перспективу подальших наукових досліджень убачаємо у вивченні структурно-семантичних характеристик повтору на лексико-синтаксичному рівні мови українських газетних текстів.