Український часопис ветеринарних наук

Постійне посилання на фондhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8033

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 142

Діагностика, лікування та профілактика субклінічних маститів корів
(ВЦ НУБіП України, 2018) Овчарук, Н.П.; Овчарук, В.М.; Кравчук, О.О.
У статті розглядаються вітчизняний та зарубіжний досвіди щодо діагностики, лікування і профілактики субклінічних маститів корів та надаються пропозиції. Матеріалом для дослідження слугували дані Навчально-виробничої лабораторії Немішаївського агротехнічного коледжу с. Микуличі про захворювання на субклінічний мастит корів за весняно- осінній період 2017 року. Дослідження проводилися на коровах породи Українська чорно-ряба. Для виявлення маститу використовували мастидинову, димастинову проби та пробу відстоювання молока. Аналізувалися результати бактеріологічних досліджень щодо кількості соматичних клітин, встановлювали рН молока. Були зроблені висновки, що лікування субклінічного маститу у корів має бути комплексним, та включати методи патогенетичної та етіотропної терапії; за лікування корів із субклінічним маститом в період лактації застосовувати лікарські засоби, що не впливають на якість молока; перспективами подальших наукових досліджень є пошук антимікробних препаратів, вільних від антибіотиків.
Кореляція показників збереженості і продуктивності птиці за пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання
(ВЦ НУБіП України, 2018) Плис, В.М
Встановлено різке зниження збереженості птиці на другу добу захворювання у качок і папуг – на 29,7 %, у голубів – на 29,8 % та 20 добу у курей – на 41,5 %, індиків – на 55,6 %, гусей – на 42,7 %, качок – на 59,3 %, голубів – на 61 % і папуг – на 68,1 % порівняно з клінічно здоровою птицею (контролем). Результати досліджень свідчать про різке зниження яйценосності на 10 добу у курей – на 44 %, індиків – на 44,5 %, гусей – на 18 %, качок – на 35,5 %, голубів – на 23,1 %, папуг – на 27,7 %; така ж тенденція відмічалась на 15 добу у курей – на 57 %, індиків – на 51,1 %, гусей – на 24 %, качок – на 45 %, голубів – на 29 %, папуг – на 31,5 % і на 20 добу у курей – на 69,5 %, індиків – на 65,5 %, гусей – на 28,8 %, качок – на 57 %, голубів – на 38,7 %, папуг – на 58 % порівняно з клінічно здоровою птицею (контролем). З'ясовано, що жива маса знижувалась незначно і поступово. Суттєве зниження живої маси у клінічно хворої птиці (дослід) спостерігали на 15 і 20 добу захворювання. Інтенсивне зниження живої маси відмічали у курей клінічно хворої групи (дослідна група) впродовж 20 доби – на 22,3 % порівняно з клінічно здоровою птицею (контролем).
Органолептичні показники м’яса курчат-бройлерів за змішаного Т-2 і зеараленонотоксикозу та застосування сорбційних препаратів
(ВЦ НУБіП України, 2018) Бойко, Г.В.; Якубчак, О.М.; Бойко, Н.І.
У статті наведені результати дослідження органолептичних показників м’яса курчат-бройлерів за змішаного Т-2 і зеараленонтоксикозу та застосування сорбційних препаратів. Під час дослідження органолептичних показників мяса курчат- бройлерів, яким в експерименті згодовували ентеросорбенти Карбовет, Ксерогель, Токсиніл і Ревіталь (перша серія дослідів) та БіоТокс, Ксерогель+Інулін, Пресорб і вугільно-бентонітовий сорбент (ВБС) (друга серія дослідів) будь-яких відмінностей, порівняно з контрольною групою не було виявлено. Застосування сорбентів курчатам-бройлерам за змішаного Т-2 і зеараленонотоксикозу позитивно впливає на органолептичні показники м’яса. За зовнішнім виглядом, ароматом, смаком, ніжністю і соковитістю м'ясо курчат за змішаного мікотоксикозу мало вірогідно нижчі показники порівняно з контролем. Встановлені відмінності органолептичних показників м’яса курчат-бройлерів можуть бути обумовлені негативною дією Т-2 токсину та зеараленону.
Особливості поширення отодектозу м’ясоїдних
(ВЦ НУБіП України, 2018) Номерчук, Д.Г.; Семенко, О.В.
Вивчено особливості поширення отодектозу м’ясоїдних та встановлено деякі закономірності ураження тварин залежно від виду, віку та пори року. Під час проведення досліджень виявлено, що коти хворіють частіше, ніж собаки. Захворювання реєструється протягом усього року, але пік інвазії у котів виявляли навесні та восени, а у собак захворювання виникає частіше влітку та взимку.Серед різних вікових груп отодектоз найчастіше зустрічається у молодняка віком до 1 року та у тварин старше 6 років.
Вегетативні механізми регуляції вмісту натрію і калію у крові корів залежно від пори року
(ВЦ НУБіП України, 2018) Журенко, О.В.; Карповський, В.І.; Данчук, О.В.
Наведено результати досліджень впливу тонусу автономної нервової системи на вміст Натрію та Калію в крові корів влітку і узимку. Мета роботи полягала у встановленні кортикальних механізмів регуляції вмісту Натрію та Калію у крові корів залежно від пори року. За результатами дослідження тонусу АНС було сформовано 3 дослідні групи, по 4 тварин у кожній. У першу групу входили тварини– нормотоніки, у другу – ваготоніки, у третю – симпатикотоніки. Матеріалом для досліджень слугували зразки крові тварин отримані з яремної вени. Відбір крові проводили двічі, улітку і зимою. У цільній крові визначали вміст Феруму методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії в полум’яному режимі. Проведені дослідження свідчать, що вміст Натрію в крові корів різного тонусу АНС узимку на 10,5– 12,5 % (р<0,001) вище від показників улітку. У тварин симпатикотоніків вміст Калію у крові влітку менше на 14,8 % (р<0,05) відповідно до показників тварин-нормотоніків. Натрієво-калієве відношення у крові корів- симпатикотоніків влітку достовірно менше на 20,2 % (р<0,001) відповідно до показників корів-нормотоніків. У корів-нормотоніків вміст Натрію в крові узимку менше на 10,5 % (р<0,05), а Калію більше на 29,5 % (р<0,01) відповідно до цих показників влітку, внаслідок чого натрієво-калієве відношення у крові цих корів узимку достовірно менше на 30,5 % (р<0,001) відповідно до показників улітку. Пора року чинить достовірний вплив як на вміст Натрію (F=154>FU=4,41; р<0,001), Калію (F=7,72>FU=4,41; р<0,05) у крові корів, так і на їх співвідношення (F=19,1>FU=4,41; р<0,001). Перспективи подальших досліджень полягають у розробці сучасних методів та способів корекції вмісту мікроелементів у крові корів з урахуванням індивідуальних особливостей їх нервової системи
Розробка та застосування пробіотика нового покоління — ”Бактонорм”
(ВЦ НУБіП України, 2018) Мазур, Т.В.; Сорокіна, Н.Г.; Гальчинська, О.К.; Ходій, Д.С.
Нормалізація мікрофлори шлунково-кишкового тракту у молодих тварин в теперішній час зводиться до застосування пробіотиків. Співробітниками кафедри мікробіології, вірусології і біотехнології та співробітниками кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи НУБіП України розроблений новий пробіотик “Бактонорм”. Метою винаходу є своєчасне заселення шлунково- кишкового тракту телят у перші години після народження представниками нормальної мікрофлори для попередження розвитку дисбактеріозів.
Динаміка арборизації секретів слизових оболонок корів за еструсу
(ВЦ НУБіП України, 2018) Масалович, Ю.С.
Для досягнення високої запліднюваності самок необхідно точно встановлювати їх оптимальний час осіменіння. Проте, за вибору часу осіменіння орієнтуватися лише на «рефлекс нерухомості» не можна [7]. Здатність слизу до кристалізації виявляється у всіх живих організмах. Ця інформація може бути розшифрована і застосована в якості індикатора змін у статевій системі і самому організмі самиці [1]. Досліджено зміни арборизації секретів слизових оболонок корів упродовж еструсу. Найбільш суттєві зміни встановлені в мазках слизу з присінка піхви та ротової порожнини, тоді як кристалізація в мазках слизу з носової порожнини та кон’юнктиви ока корів відмічалась незалежно від стадії статевого циклу.
Патологоанатомічні зміни в органах курей-несучок за хронічного отруєння моспіланом рп та актарою 25 WG
(ВЦ НУБіП України, 2018) Базака, Г.Я.; Борисевич, Б.В.; Духницький, В.Б.
У статті представлені результати патолого- анатомічних змін в органах курей-несучок за хронічного експериментального отруєння неонікотиноїдами – Актарою 25 WG та Моспіланом РП. Встановлено, що згодовування курям-несучкам корму, який містить Актару 25 WG у різних дозах упродовж 30 діб, призводить до збільшення коефіцієнту маси селезінки, зниження коефіцієнтів маси серця й печінки. Згодовування курям-несучкам корму, який містить Моспілан РП у різних дозах, упродовж 30 діб призводить до зниження коефіцієнтів маси серця, печінки, легенів, залозистої та м’язової частини шлунку. Мікроскопічно за дії Моспілану РП та Актари 25 WG у дозах 65 мг/кг м. т. та 360 мг/кг м. т. відповідно у нирках курей спостерігали серозний гломерулонефрит, зернисту дистрофію та руйнування частини епітеліоцитів канальців; у печінці – набряк та зернисту дистрофію гепатоцитів, в залозистій частині шлунку – виразне руйнування слизової оболонки, некроз слизової оболонки тонкої кишки. За дози препаратів, що становить 32,5 мг/кг м. т. та 180 мг/кг м. т., у печінці курей виявляли тотальний некроз гепатоцитів на більшості ділянок. У курей, яким згодовували корм з Актарою 25 WG, встановлено набряк сірої і білої речовин головного мозку, базофілію нервових клітин і нейронофагію з утворенням гліальних вузликів.
Вплив основних характеристик коркових процесів на вміст кальцію і фосфору в крові корів залежно від пори року
(ВЦ НУБіП України, 2018) Журенко, О.В.; Кравченко-Довга, Ю.В.
Результатами проведених досліджень встановлено, що сила коркових процесів у тварин СВР типу ВНД становить 3,0 ± 0,0 ум. од., що більше на 16,7 % (р < 0,001), ніж у тварин СВІ та СН типу, та на 66,7 % (р < 0,001) від показників тварин слабкого типу ВНД. Врівноваженість коркових процесів у тварин врівноважених (СВР та СВІ) типів вірогідно не відрізняється і більше на 54,5–58,3 % (р < 0,001) від показників тварин СН та слабкого типу ВНД. Тоді, як рухливість коркових процесів у тварин СВР типу більше у 1,7–3,0 раза (р < 0,001) від показників тварин СВІ, СН та слабкого типу ВНД. Встановлено, що кальцієво-фосфорне відношення у крові корів достовірно не залежить від пори року, однак, різниться у тварин різних типів ВНД. Так, у тварин слабкого типу ВНД даний показник не залежно від пори року більше на 15,4–16,0 % (р < 0,05). Встановлено достовірний вплив основних характеристик коркових процесів на вміст Фосфору в крові корів. Так, залежно від пори року вміст даного елемента в крові корів СВР типу ВНД більше на 6,6–15,7 % (р < 0,001) відповідно до показників корів СН та слабкого типу ВНД.
Корекція активності системи антиоксидантного захисту у свиней різних типів вищої нервової діяльності за дії технологічного подразника
(ВЦ НУБіП України, 2018) Данчук, О.В.; Карповський, В.І.
Наночастки біогенних металів володіють більшою біологічною активністю, ніж їхні молекулярні форми. Метою досліджень було встановити вплив наноаквахелатів Mg, Zn, Ge та Ce на активність системи антиоксидантного захисту у свиней різних типів вищої нервової діяльності за дії технологічного подразника. Встановлено, що активність супероксиддисмутази та каталази в еритроцитах крові свиней різних типів вищої нервової діяльності до дії технологічного подразника достовірно не відрізняється. Після дії технологічного подразника проходить зниження активності супероксиддисмутази у еритроцитах крові свиней на 16-22 % (р < 0,05-0,01) залежно від типу вищої нервової діяльності. Внаслідок випоювання свиням наноаквахелатів дія технологічного подразника меншою мірою вплинула на активність ензимів. Так, активність супероксиддисмутази у тварин сильного врівноваженого рухливого, сильного врівноваженого інертного, сильного неврівноваженого та слабкого типу вищої нервової діяльності знижується протягом доби відповідно на 3,9 %, 10,8 %, 16,5 % (р < 0,05) та 16,4 % (р < 0,05). Активність супероксиддисмутази у еритроцитах крові свиней сильного врівноваженого рухливого, сильного врівноваженого інертного, сильного неврівноваженого та слабкого типу вищої нервової діяльності дослідної групи була вищою (хоча і у межах тенденції) відповідно на 14,0 %, 9,4 %, 5,2 % та 7,0 % від показників їх аналогів із контрольної групи. Внаслідок випоювання наноаквахелатів біогенних металів дія технологічного подразника сприяла недостовірному зниженню активності каталази у еритроцитах крові свиней різних типів вищої нервової діяльності (на 0,6–9,5 %). Активність каталази у еритроцитах крові цих тварин була вищою на 5,7-10,3 % від показників їх аналогів із контрольної групи. Таким чином, випоювання нанопрепарату металів істотно знижує вплив технологічного подразника на активність супероксиддисмутази та каталази в еритроцитах крові свиней.
Туркевич Костянтин Іванович. Перший завідувач кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин
(ВЦ НУБіП України, 2018) Бородиня, В.І.; Лободіна, Л.С.
Висвітлюється життєвий шлях Костянтина Івановича Туркевича – першого завідувача кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України. Біографічний матеріал подано в хронологічному порядку. Вперше, ґрунтуючись на даних фондів Державного архіву міста Києва, постала можливість документально відтворити біографію і трудову діяльність неординарної людини, неперевершеного лікаря ветеринарної медицини, практика, допитливого науковця, порядного працівника і адміністратора. З 1923 до 1951 року К. І. Туркевич працював на ветеринарному факультеті спочатку Київського ветеринарно- зоотехнічного інституту (КВЗІ), а з 1930 року – Київського ветеринарного інституту (КВІ). Він розпочинав трудову діяльність на посаді асистента кафедри оперативної хірургії, згодом працював на посаді завідувача кафедри оперативної хірургії, кафедри загальної і спеціальної хірургії і акушерства в КВЗІ. Професора К. І. Туркевича неодноразово призначали на посаду декана ветеринарного факультету, він був завідувачем навчальною частиною КВЗІ, працював на посадах заступника директора з наукової частини і завідувача відділом з вивчення хвороб великої рогатої худоби Київського науково-дослідного ветеринарного Інституту (КНДВІ), завідувача кафедри ветеринарного акушерства КВІ. Перебуваючи на різних посадах, Костянтин Іванович завжди брав активну участь у наданні допомоги виробництву, опублікував низку наукових праць.
Особливості будови покривного та літального пірʼя курки свійської (GALLUS GALLUS DOMESTICUS)
(ВЦ НУБіП України, 2018) Мельник, О.П.; Костюк, В.К.; Овчаренко, О.М.; Волощук, О.В.
Встановлено особливості будови покривного пір’я різних птерилій – голови, шиї, спини, крила, живота і стегна та зроблена порівняльна характеристика морфометричних параметрів покривного пірʼя цих птерилій. Встановлено, що покривне пірʼя на всіх ділянках тіла у курей обох порід за будовою опахала є комбінованим контурним пірʼям. Встановлено кількість махового пірʼя першого, другого і третього порядків та кількість рульового пірʼя хвоста обох порід курей. Зʼясовано особливості будови літального пірʼя досліджуваних порід курей. Велике контурне пірʼя, що дорсально та вентрально прикриває махове і рульове пірʼя, на основі аналізу його абсолютних та відносних морфометричних параметрів віднесено до допоміжного літального пірʼя.
Вплив збудника криптоспоридіозу телят на біохімічні показники сироватки крові
(ВЦ НУБіП України, 2018) Журенко, О.В.; Журенко, В.В.
У статті наведено результати дослідження впливу збудника криптоспоридіозу на біохімічні показники сироватки крові тварин. Для досліджень відбирали хворих телят віком від 1 до 35 діб. Біохімічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками. Кріптоспорідії — паразити, що інфікують слизові оболонки шлунково- кишкового тракту і дихальних шляхів. Їх цикл розвитку відбувається в організмі одного господаря, з випорожненнями якого вони виділяються (у вигляді ооцист) в навколишнє середовище. Широке поширення хвороби обумовлено високою стійкістю паразитів роду Cryptosporidium у зовнішньому середовищі, великою кількістю їх природних резервуарів. Результати проведених досліджень вказують на зменшення вмісту загального білка у крові хворих тварин, що пов’язано з їх поганим апетитом. Відмічали зменшення у крові вмісту альбумінів, роль яких проявляється в антинабряковій дії і певною мірою у знешкодженні токсичних продуктів. Зниження концентрації глюкози у крові дослідних тварин вказує на підтримання енергетичних потреб власного організму. Зменшення вмісту холестеролу сприяє зниженню структурної і метаболічної функцій. Інтоксикація організму , яка є наслідком високої інтенсивності інвазії гельмінтів, впливає на зниження кислотно-лужної рівноваги крові.
Молозивний трансфер-фактор в комплексній терапії за шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят
(ВЦ НУБіП України, 2018) Скибіцький, В.Г.; Постой, В.В.; Козловська, Г.В.; Ібатулліна, Ф.Ж.; Даниленко, С.Г.
В роботі охарактеризовано методологію отримання фактору перенесення клітинного імунітету – трансфер-фактору (ТФ) з клітин молозива сенсибілізованих тварин-донорів, викладено результати дослідження превентивної та лікувальної ефективності молозивного трансфер-фактору клітинного імунітету за шлунково- кишкових захворювань новонароджених телят. В умовах неблагополучного господарства експериментально доведено позитивний його ефект в обох випадках. Застосування трансфер- фактору попереджувало захворювання тварин. Із 20 телят дослідної групи захворіли лише 12. Захворювання характеризувалось легким перебігом. У контрольній групі, де ТФ не застосували, захворіли всі тварини і двоє телят, незважаючи на інтенсивну терапію, загинули.
Морфологічні зміни в тканинах колінного суглоба кроля за експриментального остеоартрозу
(ВЦ НУБіП України, 2018) Дем’янцева, Ю.В.; Малюк, М.О.; Сердюков, Я.К.
Остеоартроз – найпоширеніша хвороба суглобів, за якої відбувається порушення рівноваги між процесами відновлення і руйнування у хрящі і кістці, розташованій під хрящем, а також в оточуючих тканинах: суглобовій капсулі, зв'язках, м’язах. За остеоартрозу змінюється структура суглобового хряща у зв'язку з втратою протеогліканів, що призводить до його руйнування, водночас відбувається атрофія хондроцитів та утворення нової кісткової тканини навколо враженого суглоба. Саме тому дослідження морфологічних змін в тканинах колінного суглоба дозволяє нам підтвердити наявність остеоартрозу. Проведені дослідження засвідчують, що за використання ретинолу ацетату можна змоделювати хронічний склерозуючий остеоартроз. Ушкодження, які виникають під дією ретинол ацетату, можна ідентифікувати як хронічний склерозуючий остеоартроз. При цьому виникає потоншення гіалінового хряща або його повне зникнення, розростання щільної волокнистої сполучної тканини. Гістологічними дослідженнями встановлено, що в тканині хряща та у волокнистій сполучній тканині знаходяться горизонтальні нерозгалужені щілини (фісури), окістя потоншене або відсутнє. Основні ознаки такого ураження майже повоною мірою виражені вже на 7 добу після пошкодження і класифікуються як ураження 5 ступеня (за класифікацією OARSI, 2000).
Періодонтит у собак, його форми та перебіг
(ВЦ НУБіП України, 2018) Ляшкевич, Д.В.; Куліда, М.А.; Ткаченко, С.М.
Відомо, щo частіше nepioдoнmumи вuникають внаслідок переломів зубів та карієсу, які ускладнюються некротичним пульпітом. Основні форми періодонтитів у собак: фіброзний, гранулематозний, гранулюючий та гнійний, описано їх клінічні та рентгенологічні особливості
Вітамінний склад м’яса равликів
(ВЦ НУБіП України, 2018) Данілова, І.С.
Актуальність даної роботи полягає у тому, що вітаміни є незамінними факторами живлення для людей і в той же час не є такими для тварин деяких видів. За відсутності вітамінів в організмі розвиваються гіповітамінози, причиною яких можуть бути екзогенні, ендогенні та змішані фактори. В умовах сьогодення делікатесом вважається м’ясо харчових равликів, а його вітамінний склад взагалі не вивчене питання. Тому питання наявності вітамінів у м’ясі харчових равликів, яке є в умовах сьогодення делікатесом, залишається не розв'язаним. Таким чином, нами було поставлено за мету дослідити наявність вітамінів у м’ясі харчових равликів Helix аspersa maxima, Helix aspersa muller, та Helix pomatiа та визначити точну кількість кожного з них. В даній роботі використовувалися методики, які детально наведені в ГОСТ 30627.5-98, ГОСТ 30627.6-98, ГОСТ 30627.4-98, ГОСТ 30627.3-98, ГОСТ 30627.1-98. Нами встановлено, що найбільш збагачений вітамінами, які нам вдалося дослідити (це В1, В2, В3(РР), В9, С, А, Е), є зразок №1 з м’яса равликів Helix aspersa maxima, які вирощувалися в умовах фермерського господарства «РАВЛИК 2016». З усіх вітамінів м’ясо равликів Helix aspersa maxima найбільш збагачене альфатокоферолом та ніацином – 4,2:2,47 мг / 100г відповідно. Стосовно двох останніх зразків, то найбільше альфатокоферолу міститься у зразку №2 – 3,7 мг / 100г, а 2,4 мг / 100г міститься ніацину у м’ясі равликів H.potatia. Слід відмітити, що аскорбінова кислота у м’ясі всіх дослідних равликів взагалі відсутня. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що у равликів видів Helix аspersa maxima, Helix aspersa muller, Helix pomatiа містяться вітаміни В1, В2, В3(РР), В9, А, Е. І найбільш за все вітамінів Е та В3(РР) у м’ясі равликів Helix аspersa maxima, що становлять відповідно 4,2:2,47 мг / 100г. Перспектива наших подальших досліджень стосується уточнення вітамінного складу вареного м'яса равликів Helix аspersa maxima, Helix aspersa muller, Helix pomatiа та проведення аналізу отриманих результатів.
Регуляція вмісту загального білка та гамма-глобулінів у сироватці крові свиней із використанням препарату «Йодіс-концентрат»
(ВЦ НУБіП України, 2018) Трокоз, А.В.; Трокоз, В.О.; Радчиков, В.Ф.
У статті обговорюється питання впливу препарату «Йодіс-концентрат» на вміст загального білка та γ-глобулінів сироватки крові у свиней різних типів вищої нервової діяльності. Для дослідів сформували 4 групи свиней різних типів нервової системи, яким з кормом задавали водний розчин «Йодіс-концентрату» в дозі 0,12 мг/кг 2 рази на добу протягом 40 днів. До початку згодовування та кожні 10 діб після нього у сироватці крові визначали вміст загального білка та γ- глобулінів. Найменше впливу добавки за вмістом загального білка піддаються тварини з інертними корковими процесами. Вірогідне зменшення (на 16,1 % за р < 0,05) відносного вмісту γ-глобулінів порівняно з початковим показником відбувається лише у свиней слабкого типу на 40 добу після початку згодовування «Йодіс- концентрату»,а абсолютного вмісту γ-глобулінів – тільки у свиней неврівноваженого типу на 30 добу (на 20,1 % за р < 0,05). У тварин інших типологічних груп зміни рівня γ-глобулінів мають характер тенденції. Подальші дослідження будуть здійснюватися в напрямі пошуку нових регуляторів імунітету у свиней, що надасть можливість підвищити їх продуктивність.
Features of the thymic morphology in hens and ducks
(ВЦ НУБіП України, 2018) Dyshlyuk, N.V.; Parkhomenko, A.V.
The features of the thymic morphology in hens and ducks were studied. Samples were obtained from 3 adult birds of each species. They were studied by light microscopy using classical methods of morphological research. The tissue samples were fixed in 10% neutral buffered formalin and embedded in paraffin block and finally the sections were cut at 5-10 μm thickness using sliding microtome and stained with hematoxylin and eosin, according to Van Gizon and Weigert and impregnated with silver nitrate according to Kelemen. It was established that the thymus of birds was represented by isolated cervical parts, which, in the form of strands, were located under the skin on the lateral surfaces of the neck, along the trachea, along the course of the neurovascular bundle, and consisted of individual lobes. In hens 5 to 8 lobes were included in each thymus and extended from the 3-cervical vertebra to the start of the thoraco-abdominal cavity. Thymus of ducks consisted of 3-4 lobes and was located in the posterior third of the neck. Its cranial end was at the level of 10-11 cervical vertebrae, and caudal end reached 12 cervical vertebra. Individual lobes of duck’s thymus had a greater absolute mass than the lobes of hen’s thymus. They were also more separated from each other. Lobes of hen’s and duck’s thymus had a variety of shapes. Among them, there were mainly oval, convex-oval, beanshaped, rounded, flat and, sometimes, sickle-shaped. Morphofunctional units of the thymus were lobules, which consisted of a cortex and a medulla. In birds the medulla occupied a larger area than the cortex. In the medulla, there were Hassall’s corpuscles, that were better developed in ducks.
Показники гуморального імунітету курей за впливу фітодобавок та селеніту натрію
(ВЦ НУБіП України, 2018) Ковальова, І.В.
Пріоритети серед напрямів інтенсифікації птахівництва має пошук високоефективних шляхів підвищення продуктивності птиці завдяки використанню біологічно активних речовин (БАР) різного походження, які мають антимікробні та ростостимулюючі якості, але не шкідливі для людей та тварин. Серед таких препаратів значну увагу приділяють пробіотикам та речовинам, які впливають на розмноження клітин [4, 6, 13]. У статті висвітлено результати комплексного впливу фітодобавок і селеніту натрію на окремі показники гуморальної ланки природної резистентності курей-несучок в період інтенсивної несучості. Визначення загальної бактеріальної забрудненості і контамінації пліснявими грибами кормових фітодобавок «Фітопанк» і «Фітохол» і селеніту натрію показало, що вони не перевищують допустиму норму. Встановлено, що комплексне застосування курям-несучкам в період інтенсивної несучості «Фітопанк», «Фітохол» та селеніту натрію позитивно впливає на окремі показники гуморальної ланки природної резистентності, що підтверджується підвищенням рівня БАСК на 16,62 % (р < 0,01) та ЛАСК на 16,7 % (р < 0,01).

Переглянути

Перегляд Український часопис ветеринарних наук за Дата публікації