Синдром “cauda equina” має поліетіологічну структуру і за
клінічним проявом часто схожий на захворювання, що характерні для
попереково-крижового відділу хребта з чітко вираженим неврологічним
дефіцитом. Патологічний процес може ускладнюватися станами, що
проявляються дегенеративними змінами у вигляді стенозів на рівні L7-S1,
також грижами міжхребцевих дисків, аномальними деформаціями хребта
за незбалансованого раціону, ортопедичними захворюваннями, такими як
дисплазія кульшових суглобів і артрити.
Діагностичний процес повинен мати комплексний підхід, який
включає RTG дослідження із використанням стресової укладки
пацієнта, проведення контрастної мієлографії для візуалізації м'яких
тканин і додаткові радіологічні дослідження, зокрема, КТ і МРТ.
Своєчасне надання хірургічного втручання шляхом геміламінектомії
сприяє швидкому відновленню загального стану тварини і збереженню
нервової трофіки.
