Міжнародний філологічний часопис

Постійне посилання колекціїhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8017

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 97

Структурно змістові ознаки тексту англійської комерційної телереклами
(Міленіум, 2018) Козуб Л.С.
Стаття присвячена систематизації структурних компонентів англійської комерційної телереклами, необхідної для проведення експериментально-фонетичного дослідження їхньої просодичної організації. Особлива увага звертається на те, що адекватний опис соціолінгвістичних особливостей просодичної організації тексту англійської комерційної телереклами різного прагматичного спрямування доцільно базувати на таких провідних ієрархічно підпорядкованих ознаках: конкретна прагматична функція реклами, соціальний статус її адресата, тривалість звучання тексту, прагматичне спрямування його структурних елементів та емоційно-прагматичний потенціал тексту. Обґрунтовано структурно-змістові ознаки, які здатні виконувати роль основи для розробки програми та методики експериментально-фонетичного дослідження закономірностей взаємодії просодичних засобів актуалізації текстів англійської комерційної телереклами. Запропоновано матрицю альтернативних варіантів структурно-алгоритмічних схем взаємодії лінгвістичних засобів передачі змісту тексту телереклами, яку доцільно використовувати під час аналізу інших видів та форм реклами.
Одоративна лексика в романі Люко Дашвар «Ініціація»: семантико-прагматичний аспект
(Міленіум, 2018) Поздрань Ю.В.; Франчук Н.Л.
У статті комплексно досліджено лексику на позначення запаху в романі Люко Дашвар «Ініціація», адже саме ця письменниця збагатила українську прозу актуальною для ХХІ ст. проблематикою, цікавою мовно-образною системою художнього зображення; установлено, що корпус одоративних назв, виявлених у романі, становлять лексеми зі значенням запаху, які мають різну частиномовну належність, зокрема, іменники (запах, пахощі, парфуми, дух, сморід), прикметники (запашний, смердючий), дієслова (пахнути, тхнути); проаналізовано лексико-семантичні і структурно-граматичні особливості одоративів, а також з’ясовано стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал цієї категорії номінації в системі образотворення письменниці; виокремлено об’єкти та суб’єкти запахової картини світу; здійснено класифікацію лексем на позначення запаху з виокремленням таких семантичних груп: запахи їжі та напоїв, запахи природи, запахи житла, запахи цивілізації, запахи людини, яка водночас може бути і суб’єктом і об’єктом одоративної складової світу, та запахи мертвої плоті; установлено, що одоративи в романі виконують емоційно-експресивну роль; виявлено, що найменування запахів створюють цікаві конкретно-чуттєві образи (переважно з неприємним одоративним значенням) в естетичній системі образотворення Люко Дашвар.
Роль латинської мови у підготовці майбутніх філологів
(Міленіум, 2018) Амеліна С.М.; Шинкарук В.Д.
Статтю присвячено питанням вивчення латинської мови у підготовці фахівців-філологів. Актуальність статті зумовлена трансформацією змісту підготовки філологів у контексті глобалізаційних процесів та динамічного розвитку науки і техніки. Наслідком цього стало зростання суспільної потреби у компетентних перекладачах, здатних здійснювати переклад у різних галузях економіки з урахуванням галузевої термінології. Латинська мова відіграє особливу роль у процесі вивчення іноземних мов, оскільки більшість європейських мов мають спільне походження з латинською. Знання перекладачами латинської мови сприятиме їхній успішній професійній діяльності. Розглянутий у статті курс латинської мови був використаний у практиці підготовки майбутніх філологів-перекладу і сприяв підвищенню рівня розуміння студентами європейських мов.
Технологія «занурення» під час вивчення іноземних мов
(Міленіум, 2018) Максимчук В.С.; Сидорук Г.І.
У статті розглядається досвід застосування імерсійного методу (занурення) під час вивчення іноземних мов у розвинутих країнах світу та можливість його широкого впровадження в Україні. Проаналізовано сучасні погляди вітчизняних та закордонних мовознавців щодо його ролі в опануванні іноземних мов та значення у навчанні. Запропоновано краще дослідити зв’язок методу й індивідуальних можливостей студентів, залежно від їх темпераменту та впливу на результативність навчання в наших умовах. Особливо вважали б необхідним проведення досліджень у застосуванні імерсійного методу в умовах компактного проживання угорської, румунської та інших меншин в Україні, де мовне питання займає особливе місце.
Знайдено пізнішу редакцію статті В.Стуса «Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)»
(Міленіум, 2018) Лодзинська О.О.
Творчість Василя Стуса – українського поета, правозахисника, учасника шістдесятницького руху спротиву тоталітарній системі в СРСР, є предметом наукового зацікавлення літературознавців та істориків. Вивчення його літературного спадку утруднено багаторічним замовчуванням творчості митця у радянський час, забороною публікацій в СРСР, фізичним знищенням частини його творів у місцях ув’язнення і трагічною смертю поета у таборі для політичних в’язнів ВС-389/36-1 біля с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. Його твори осіли в архівах КДБ, збірках самвидаву, видавалися за кордоном; всі публікації матеріалів відбувалися без авторської участі. Знайдений у фондовій збірці Музею шістдесятництва документ – досі невідомий варіант літературознавчої праці В. Стуса «Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)», присвяченої творчості П. Тичини. Авторські правки В. Стуса здійснені ним в процесі спілкування з Іваном Світличним, літературним критиком, лідером українських шістдесятників. Виявлений документ дає можливість прослідкувати розвиток творчої думки автора, засвідчує глибоку повагу В. Стуса до І. Світличного, і, найголовніше – нами отримана пізніша авторська редакція вже відомої статті Василя Стуса, причому редакція суттєво відмінна.
Василь Стус як художний образ у поезії Івана Світличного
(Міленіум, 2018) Токмань Г.Л.
Статтю присвячено поезії дисидента Івана Світличного. Дослідниця характеризує образ Василя Стуса у поемах і віршах І. Світличного. Увагу сфокусовано на екзистенціальному смислі тексту та стилі. Стаття містить інтерпретацію художнього тексту та історичний і біографічний контексти. Авторка досліджує художній діалог поета з товаришем. Образ В. Стуса постає як утілення альтернативної вільної України.
Vir magni ingenii (до ювілею професора К. Г. Городенської)
(Міленіум, 2018) Шинкарук В.Д.
Методологічні засади дослідження односкладних підметових речень
(Міленіум, 2018) Вітрук Н.Л.
Статтю присвячено методологічним засадам дослідження односкладних підметових речень в сучасній українській літературній мові. Розглянуто основні та часткові методи і підходи аналізу. З’ясовано, що описовий метод ‒ найважливіший інструмент вивчення особливостей побудови та специфіки функціонування номінативних і вокативних конструкцій, відповідно додатковими є ‒ методика класифікації, методика пояснювального опису, методика трансформаційного аналізу, методика лінгвістичного моделювання, а також такі методики наукового пізнання як спостереження, порівняння та узагальнення. Для інтерпретації специфіки односкладних іменних конструкцій, визначення їх синтаксичного статусу в сучасній українській літературній мові застосовують низку лінгвістичних підходів, зокрема функційний підхід (точніше структурно-функційний), системний підхід, термінологічний підхід, підхід операціоналізації понять тощо. Визначено, що перелічені методи та підходи забезпечують системну спрямованість наукового дослідження і практичного пізнання об’єкта.
Лексико-семантичне поле «Час» у мові повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»
(Міленіум, 2018) Горобець А.В.
У статті досліджено особливості лексико-семантичного поля «час», вивчено його структуру, здійснено аналіз тематичних груп лексики на позначення часових відрізків, простежено зв՚язок філософії авторського світосприйняття крізь призму часових вимірів із мовними засобами її вираження на матеріалі автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Статтю присвячено питанням структуризації лексико-семантичного поля «час», розглянуто й схарактеризовано темпоральні номінації у складі фразеологізмів, ужитих у повісті, а також подано приклади авторських мовних засобів на позначення часових відрізків, утворених на підставі народознавчих спостережень. У структурі лексико-семантичного поля «час» визначено три основні компоненти: ядро час, центр – лексеми, які позначають часові проміжки і належать до тематичних груп «пори року», «частини доби», «назви періодів життя» та периферійну організацію: прикметниково-іменникові словосполучення, у яких лексема зі значенням темпоральності втрачає самостійність і набуває відтінків значення слова, з яким поєднана, а також елементи надфразової єдності, які не позначають темпоральність безпосередньо, а сприяють розумінню тексту читачем, викликаючи у нього ряд асоціацій: тактильних, зорових, слухових, нюхових тощо.
Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України
(Міленіум, 2018) Ніколаєнко С.М.; Ібатуллін І.І.; Шинкарук В.Д.; Кирилюк В.І.; Харченко С.В.
У збірнику вміщено статті науковців, викладачів, докторантів та аспірантів з актуальних питань сучасного, порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, літературознавства, термінознавства, соціальних комунікацій, лінгвосинергетики, теорії і методики навчання іноземних мов. Розглянуто традиційні й нетрадиційні підходи до різних лінгвістичних та літературознавчих явищ. Дослідження виконано з урахуванням сучасних досягнень філологічної науки. Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл, студентів.
Суржик та суржикізми в українських рок-поезіях 80-х років ХХ століття
(Міленіум, 2018) Запорожська Д.М.
Погляди науковців у мовознавчій літературі на явище суржику є досить суперечливими. У статті порушено актуальну проблему активного функціонування суржику в рок-поезіях 80-х років ХХ століття. Встановлено специфіку суржику, роль суржикізмів, їх функції та відтінки, яких вони надають рок-поезіям. У статті йдеться про динаміку стилістичного використання суржикізмів поряд з іншими видами лексики (лайлива лексика, просторіччя, сленг та жаргонізми з діалектизмами та інтернаціоналізмами) у художніх текстах 80-х років ХХ століття на матеріалі текстів «Братів Гадюкіних» та Скрябіна. Проаналізовано фонетичні, лексичні та синтаксичні вияви українсько-російського суржику в порівнянні зі сучасними кодифікованими англійськими запозиченнями. Виокремлено характерні для рок-поезій особливості суржику. Визначено, які суржикізми є найпоширенішими за частиномовною належністю в українських рок-поезіях досліджуваного періоду. Репрезентовано різні погляди на явище суржику та його використання в художніх текстах та подано власну думку щодо його використання в українських рок-поезіях. Визначено, що автори рок-поезій впроваджують активне суржикове мовлення, реалізуючи експресивну і епатажну функції та надаючи рок-текстам іронічних та сатиричних відтінків, привертаючи увагу до твору, створючи ефект мовної гри. Перспектива дослідження полягає в потребі простежити здобутки мовознавства у вивченні суржику у текстах українських рок-поезій та лінгвостилістичний аналіз суржикізмів у текстах українських рок-поетів ХХ та ХХІ століть.
Українська термінографічна критика: від витоків до сучасності
(Міленіум, 2018) Петрова Т.О.
Визначено важливу роль термінологічного словника – збереження й передавання наукового термінофонду від покоління до покоління, що зумовлює необхідність критичного експертизування кожного конкретного видання. Обґрунтовано актуальність і значущість проблеми становлення термінографічної критики як самостійного напряму термінографії. Окреслено мету дослідження – відстежити особливості становлення термінографічної критики як складника термінографії, завдання – виділити критерії оцінювання спеціальних словників, виробити алгоритм рецензування спеціальних видань, проаналізувати тексти рецензій на термінологічні словники для визначення тенденцій щодо формування та становлення термінографічної критики від витоків до сьогодні. У статті застосовано описовий метод, метод лексикографічного аналізу, порівняльний метод, метод кількісного аналізу. Запропоновано структуру термінографії як самостійного розділу лексикографії.
Проблема першоавторства неолексем у новітньому поетичному дискурсі
(Міленіум, 2018) Максимчук Г.В.
У статті проаналізовано проблему першоавторства неолексем у новітньому поетичному дискурсі. На прикладі взаємозв’язків О. Пухонська ↔ І. Павлюк, І. Павлюк ↔ М. Вінграновський і Л. Костенко з’ясовано питання особистого та літературного впливу, розглянуто механізми запозичення неологізмів одним автором у іншого. Виявлено, що прямий особистий вплив одного автора на іншого втілюється також на рівні мовотворчості загалом та словотворчості зокрема. На основі порушення принципу функційної одноразовості авторських неолексем розрізнено поняття створення та відтворення інновацій. Наголошено на проблемі квазіпершоавторства деяких неологізмів. За допомогою методу лінгвопоетичного експерименту висунуто гіпотези щодо авторства деяких неолексем, засвідчених у словотворчості кількох авторів ХХ–ХХІ століть. Для достовірності результатів залучено метод інтертекстової експертизи, елементи стилеметрії та компаративістики, окреслено семантичне зближення та синергетичні зв’язки новотворів ув оригінальному та експериментальному контекстах.
Discourse with an actualized prepositive question component
(Міленіум, 2018) Shinkaruk V.D.; Dubovyk O.M.
This article deals with coherent text questions; analyzing discursive sayings, which are classified as a text unit, in which there is a communicative implementation of the grammatical sentence. The basis for the allocation of a discursive utterance in a separate communicative unit is the coreference (communicative-functional equivalence) to a grammatical sentense. Discourse statements with the actualized prepositional interrogative component and their relation to the grammatical formal-elementary (simple) sentence are studied in detail.
Лексичні особливості перекладу термінології рибництва та аквакультури
(Міленіум, 2018) Ольховська Н.С.; Кольцова О.О.
У статті розглянуто поняття «терміну», його особливості та багатоаспектність. Узагальнено знання про проблеми, які виникають у процесі перекладу термінології. Зазначено науковців, що займалися різними аспектами вивчення терміносистеми, а також окреслено коло актуальних питань для досліджень. У межах аналізу способів перекладу термінології рибництва та аквакультури на матеріалі англійської і німецької мов розглянуто найуживаніші серед лексичних прийомів.
The basic approaches to the study of metacommunication in linguistics
(Міленіум, 2018) Grabovska I.V.
The paper provides the study of the phenomenon of metacommunication that had attracted the researchers’ attention even before this term appeared in linguistics. The article introduces four basic approaches to the study of the concept of metacommunication, examines various definitions of this term, and adopts a broad understanding of metacommunication as communication that accompanies communication. The paper outlines the analysis of the terms that start with the prefix “meta-” and highlights the concepts that set the categorical apparatus of metacommunication. It was stated that by virtue of its characteristics, metacommunication performs vital functions in social interaction. The conducted research helps to acknowledge the relationship of metacommunication with such concepts as metadiscourse and metatext. The interactive nature of discourse allows us to interpret metadiscourse and metacommunication as phenomena occurring in one social context, one communicative situation. When treating metatext as a static formation that emerges as a result of language interaction, we consider it appropriate to relate it to metalanguage. The prospects for study consist in further in-depth synthesis of practical material, investigation of the function of regulation of the emotional tone of conversation via metacommunicative utterances in mass-media discourse.
Проблеми передачі реалій англомовних країн в перекладах прозових та поетичних творів
(Міленіум, 2018) Сидорук Г.І.; Петій А.О.
Актуальність дослідження полягає в тому, що реалії являють собою особливу складність при перекладі, з огляду на те, що вони відносяться до неспівпадаючих елементів мови і позначають поняття, не відомі та не зрозумілі для інших культур. Мета та завдання дослідження полягає в аналізі особливостей та проблем передачі реалій англомовних країн в перекладах прозових та поетичних творі. В статті були застосовані методи синтезу та узагальнення інформації з досліджуваної теми на основі аналізу теоретичних джерел. В статті було розглянуто та інтерпретовано поняття реалії, та визначено основні складнощі та прийоми перекладу англомовних реалій українською мовою. На основі аналізу теоретичних джерел ми надали власне визначення поняттю ‘реалія’: це лексичні одиниці, що відображають національні особливості існування певного народу, історичний розвиток та колорит, територіальний устрій, специфічні риси побуту, культури, та представляють собою складність для перекладу з огляду на те, що не мають відповідних лексичних одиниць в мовних структурах інших народів. Також, в статті наведено способи перекладу реалій українською мовою. Отриманий результат узагальнює результати досліджень інших учених, та може бути використаний як основа для подальших досліджень з теми.
Peculiarities of language means of apologizing in the english and the ukrainian languages
(Міленіум, 2018) Kachmarchyk S.H.; Sulima M.І.
The relevant peculiarities of expressions of apologies use in speech depend on many factors, including the social status of a speaker. The article defines how this dependence in the comparative analysis is determined in the Ukrainian and American society. The article deals with the results of comparative analysis of language means of apologizing use in different routine situations in the English and the Ukrainian languages. The frequency of the lexemes use, the significance of different apologies forms, as well as the peculiarities of their use in speech in the Ukrainian and the English languages have been analyzed. Expressions of apologies have been considered by the author in terms of their essence, syntactic structure and lexical content.
Якість освіти: стратегія підвищення в контексті трансформації суспільства
(Міленіум, 2018) Мудра С.В.
На сучасному етапі розвитку науки та технологій якість навчання молодого покоління набуває важливого значення. Але які якісно нові знання повинні отримати студенти сучасних українських ВНЗ для подальшого розвитку та становлення економіки України як самостійної та незалежної держави? Адже, загальновизнанним є той факт, що від якості вищої освіти в країні залежить її майбутнє, оскільки система вищої освіти формує найважливіше багатство держави – людський потенціал. Тому підвищення якості вищої освіти та її вплив на розвиток економіки повинно стати стратегічним національним пріорітетом України. Отже, якісна вища освіта – це основна вимога нашого часу. Принципіальною стратегією підвищення якості вищої освіти в цьому контексті є, з одного боку, продовження формування параметрів гармонійно розвиненої особистості та поглиблене самопізнання свого ЕГО, з другого боку – підготовка конкурентоспроможного випускника, який за всіма своїми професіональними знаннями, діловими та особистісними якостями відповідав би посаді, яку займає, і тому соціуму, який буде його оточувати в процесі трудової діяльності. підготовка конкурентноспроможного випускника ВНЗ, як стратегічна мета підвищення якості вищої освіти у контексті трансформації суспільства, дуже пов’язана із сприянням його саморозвиткові у трудовій діяльності через знаходження «свого місця» в організації під час взаємодії з роботодавцями та колегами, вимогам яких він має відповідати, щоб досягти визнання свого ЕГО.
Інституалізація поняття «синтаксична норма» в українському мовознавстві
(Міленіум, 2018) Харченко С.В.
У статті запропоновано скореговане визначення поняття «синтаксична норма». Простежено особливості дефініювання цього поняття в українському мовознавстві, зокрема зауважено, що перші спроби окреслити на наукових засадах поняття «синтаксична норма» датовані 20‒30-ми роками ХХ століття, а наступні відбито в науково-довідкових і науково-навчальних джерелах 90-х років ХХ століття. Причиною такої тривалої перервою стали зовнішні чинники розвитку української літературної мови, зокрема мовна політика на теренах колишнього Радянською Союзу щодо національних, крім російської, мов. У структурі синтаксичної норми виокремлено імперативний компонент. Дихотомію експліцитного та імпліцитного потрактовано як особливість синтаксичної норми української літературної мови.