Тваринництво та технології харчових продуктів

Постійне посилання колекціїhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8027

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 84

Ефективність використання комбікормів за вирощування поросят до 2-місячного віку
(ВЦ НУБіП України, 2018) Чумаченко, І. П.
Проведена порівняльна оцінка інтенсивності росту та ефективності використання комбікормів за вирощування поросят до 2-місячного віку. Дослідженнями встановлено, що комбікорми, використані за вирощування поросят до 2-місячного віку як за енергетичною, так і протеїновою поживністю суттєво не відрізнялися між собою, але за вмістом незамінних амінокислот (лізин, метіонін + цистин) комбікорм компанії “Глобал-Агро” поступався комбікормам Старт №1 і Старт №2 і дещо перевищував за вмістом клітковини, в результаті чого поросята, які отримували комбікорми компанії “Глобал-Агро” у 2-місячному віці за живою масою поступалися аналогам із контрольної групи на 0,77 кг, або на 4,2 % (різниця не вірогідна). Незважаючи на це, оскільки вартість комбікормів компанії “Глобал-Агро” була нижчою, собівартість 1 кг приросту живої маси поросят, які отримували цей комбікорм у 2-місячному віці, була також нижчою і становила 7,70 грн проти показника, отриманого на поросятах контрольної групи (12,03), а 1 кг живої маси відповідно 7,18 проти 11,25 грн.
Інволюція матки корів після отелення
(ВЦ НУБіП України, 2018) Олійниченко, Є.К.; Баньковська, І.Б.; Балацький, В.М.; Почерняєв, К.Ф.; Буслик, Т.В.; Ільченко, М.О.
Подано результати генетичного та асоціативного аналізу однонуклеотидних поліморфізмів (SNP) генів LEP g.3469 T > C, LEP g.2845 A > T, LEP g.3996 T > C, СTSF g.22 C ≤ G, проведеного на свинях великої білої породи української селекції. У досліджуваній групі тварин гени LEP і CTSF характеризувалися поліморфізмом за трьома з чотирьох проаналізованих SNP; SNP LEP g.3996 T > C в досліджуваній групі виявився не поліморфним, спостерігався лише алель T. Досліджено асоціації однонуклеотидних поліморфізмів з параметрами якості м’яса і сала свиней. Встановлено, що SNP LEP g.3469 T > C впливає на вміст протеїну, втрати вологи в м’яса за термічної обробки, а також на вміст вологи у хребтовому салі; SNP LEP g.2845 A > T асоційований з вологоутримуючою здатністю м’яса, вмістом внутрішньом’язового жиру та рівнем вологи у салі; SNP СTSF g.22 C ≤ G має зв’язок з показниками вмісту жиру та кальцію в м’ясі. Спостерігаються тенденції щодо впливу: SNP LEP g.3469 T > C на ніжність м’яса (р = 0,06), вміст жиру (р = 0,07); SNP СTSF g.22 C ≤ G – на рівень загальної вологи м’яса (р = 0,07), на вміст протеїну в м’ясі (p = 0,07); SNP LEP g.2845 A > T – на показник енергетичної цінності (р = 0,08) та вміст протеїну (р = 0,08) в м’ясі.
Морфометричні показники однорічок гібрида білого із строкатим товстолобів
(ВЦ НУБіП України, 2018) Макаренко, А.А.; Шевченко, П.Г.; Ситник, Ю.М.
Проведені актуальні дослідження основних морфологічних показників різних розмірно-масових груп однорічок гібрида білого із строкатим товстолобів у разі зариблення рибогосподарських водойм. Порівнюючи значення середніх арифметичних величин пластичних показників риб, виявлено, що особини із ставка ДП «Дослідне господарство "Нивка"» Інституту рибного господарства НААН (м. Київ) характеризувалися вищими екстер’єрними показниками, ніж у водоймі навчально-науково-виробничій лабораторії (ННВЛ) рибництва кафедри аквакультури Національного університету біоресурсів і природокористування України (смт Немішаєве). Результати дослідження свідчать про умови утримання рибопосадкового матеріалу. Після статистичної обробки отриманих результатів наукового дослідження, було встановлено достовірну різницю: найбільшої (Н) і найменшої (h) висоти тіла, найбільшої товщини тіла (іН), ширини лобу (іо), висоти голови через середину ока (hcl), маси тулуба (mt). Виконане дослідження дозволить розширити уяву щодо змін морфометричних показників риб у ставових господарствах України.
Стан племінного тваринництва та напрями селекції в молочному скотарстві України
(ВЦ НУБіП України, 2018) Рубан, С.Ю.; Федота, О.М.; Матвєєв, М.А.; Мартинова, М.Є.
Наведено дані про стан генетичних ресурсів тваринництва та галузі молочного скотарства України. Відзначено незначну чисельність підконтрольного племінного поголів’я по основних породах що знижує інтенсивність відбору та вірогідність оцінки племінної цінності плідників. Доведено як можливості так і необхідність застосування сучасних підходів які базуються на досягненнях в генетиці (геноміка), біотехнології (екстракорпоральне запліднення, запліднення in vitro). Розглянуто світовий досвід організації селекційної роботи в малих популяціях ,та можливості його застосування на таких породах як українські чорно-ряба, червоно-ряба, червона та бура молочні породи. Констатовано сталу тенденцію щодо зростання питомої ваги голштинської породи північноамериканського походження. Зроблено пропозиції по напрямкам селекції з основними молочними породами в Україні.
Вплив сезонних факторів на продуктивність телиць молочних порід
(ВЦ НУБіП України, 2018) Носевич, Д.К.; Вербельчук, І.М.
Вивчали особливості росту телиць української чорно-рябої молочної породи у різні пори року та в залежності від сезону народження. Вирощували телиць холодним методом. В молочний період (2 місяці) згодовували молоко і передстартерний комбікорм. У післямолочний період – використовували загальнозмішаний раціон. Середньодобові прирости телиць становили: 0-3 міс. – 850 г, 3-6 міс. – 1100 г, 6-9 міс. – 1000 г, 9-12 міс. – 950 г, 12-15 міс. – 700 г. Встановлено, що найшвидше збільшували живу масу телиці, народжені весною. У віці 3 місяців вони переважали тварин з інших груп на 10,3-14,4 кг. У віці 9 місяців – були більшим на 9,1-27,2 кг, а в річному – на 9,3-36,6 кг. Дещо гірше росли телички літніх місяців народження. Найменшу живу масу впродовж вирощування мали телички, народжені зимою. Під час дослідження швидкості росту телиць у різні пори року встановлено, що на першому місяці найгірше росли телички взимку. Їх середньодобовий приріст був меншим, ніж в інші пори року на 24 %. З весни по осінь середньодобовий приріст теличок до одного місяця був відносно сталим. Весною найгірше ростуть телиці на третьому місяці вирощування. Це спричинено незадовільною адаптацію до післямолочного раціону внаслідок попередньої затримки в рості. В теплу пору року зменшують швидкість росту телиці віком 9 і 12 місяців.
Інволюція матки корів після отелення
(ВЦ НУБіП України, 2018) Демчук, С.Ю.; Угнівенко, А.М.
У роботі наведені дані щодо інволюції матки (стабілізації маси і довжини рога, який містить плід та шийки, відновлення функцій епітелію слизової оболонки) у корів української м’ясної породи. Її маса за 15 діб після отелення зменшується на 83,8 %, а стабілізується на 20 добу. Довжина рога, який містить у собі плід, за перші 15 діб зменшується на 61,9 %, на 20 добу стабілізується на рівні 32,0 см. Довжина шийки матки на 15 добу зменшується на 56,4 %, на 20 стабілізується на рівні 6,9 см. У слизовій оболонці матки на 7 добу після родів відсутній епітеліальний покрив, є розширення просвітів залоз матки. Через 14 діб спостерігається фізіологічна регенерація епітелію слизової оболонки. Відновлення функцій епітелію слизової оболонки матки та її залоз відбувається на 30 добу.
Вплив гумату калію на темп росту і виживаність стерляді
(ВЦ НУБіП України, 2018) Коваленко, В.О.; Поліщук, Н.В.
Одним із шляхів підвищення рентабельності вирощування товарної продукції рибництва є удосконалення технологічного процесу. Оптимізація годівлі риб – основний технологічний прийом інтенсифікації товарного рибництва. Удосконалення рецептів рибних кормів дає можливість зменшити кормові затрати для отримання запланованої кількості продукції і відповідно збільшити прибуток. Використання біологічно активних добавок, зокрема, солей гумінових кислот є ефективним методом підвищення продуктивних властивостей рибних кормів. У традиційному тваринництві ці кормові добавки довели свою ефективність, а в аквакультурі доцільність їх застосування ще недостатньо обґрунтована. Дослідження проведено у 2017 р. в рамках виконання науково-дослідної роботи кафедри аквакультури Національного університету біоресурсів і природокористування України. Досліджено вплив різних концентрацій добавки гумату калію в кормі на ріст і виживаність трилітків стерляді у процесі її вирощування в садках приватного підприємства «Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство «Бестер»» (село Трипілля, Обухівського району, Київської області). Методи досліджень – загальноприйняті у рибогосподарській науці (гідрохімічні, іхтіологічні, рибоводні).
Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України
(ВЦ НУБіП України, 2018) Ніколаєнко, С.М.; Ібатуллін, І.І.; Кондратюк, В.М.
Згідно з наказом МОН України від 12 травня 2015 р. № 528, Науковий вісник НУБіП України: серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть бути опубліковані результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата сільськогосподарських наук. Збірник наукових праць внесено до бібліографічної бази даних наукових публікацій РІНЦ (ліцензійний договір від 1 листопада 2013 р. № 666-11/2013-343), Ulrich's Periodicals Directory, USJ, AGRIS та індексується в Google Scholar, SIS, BASE, ResearchBib, MIAR.
Деякі показники білкового обміну у організмі білих мишей за визначення гострої токсичності модифікованого желатину
(ВЦ НУБіП України, 2018) Вовкогон, А.Г.
Правила безпечності та якості щодо харчових добавок та харчових продуктів вимагають контролю їх нешкідливості та токсичності. Проведення пероральної токсичності є обов’язковою вимогою за використання нових, в тому числі, видозмінених харчових добавок. Тому, встановлення безпечності одержаного в НДІ харчових технологій та ТППТ Білоцерківського НАУ модифікованого желатину має наукове та практичне значення. Проведення біохімічних досліджень в організмі тварин, на яких вивчали токсичний вплив харчової добавки, розширює дані щодо її дії. Тому, задачею досліджень було вивчення деяких показників білкового обміну у крові та печінці білих мишей, яким внутрішньошлунково вводили високі дози модифікованого желатину. В крові мишей визначали активність амінотрансфераз, вміст загального білка та сечовини і вміст білка і сечової кислоти у печінці. Встановлено, що внаслідок перорального введення лабораторним тваринам модифікованого желатину у кількості 1000 мг / кг маси тіла уміст сечовини у крові та сечової кислоти у печінці був відповідно на рівні 3,3 ммоль / л та 1,32 мкмоль / г. Ведення від 2000 до 5000 мг модифікованого желатину на кілограм маси тіла тварин не викликало вірогідного підвищення або зменшення вмісту сечовини у крові та сечової кислоти у печінці мишей. Доведено, що на кінець досліду вміст білка у крові і печінці та активність амінотрансфераз у печінці мишей, яким водили від 1000 до 5000 мг модифікованого желатину на кілограм маси тіла не мали вірогідної різниці між собою.
Відбір та система підготовки коней для іпотерапії
(ВЦ НУБіП України, 2018) Гончаренко, І.В.
Подано інформацію про історію метода лікування кіньми – іпотерапію, її позитивний вплив на здоров’я дорослих і дітей, особливо хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП). Розглянуто необхідні вимоги для створення центрів з лікувальної верхової їзди. Пропонується вважати іпотерапію комплексним багатофункціональним методом реабілітації дітей, де інструментом реабілітації слугують коні, процес верхової їзди і фізичні вправи. Позитивний результат іпотерапії здебільшого залежить від правильного відбору коней та вимог, що до них висуваються (норов, тип конституції, екстер’єр, витривалість та ін.). Розглянуто систему заходів з відбору коней, призначених для іпотерапії, та їх підготовку із врахуванням зоопсихології і взаємодії складових системи «кінь-пацієнт-інструктор-лікар». Робиться висновок, що механізм взаємодії «людина-кінь» потрібно ретельно вивчати, а для збереження здоров’я нації – мати фінансову допомогу держави на розвиток іпотерапії, реабілітаційних центрів та кінного спорту для інвалідів.
Біохімічний склад перги за різних способів отримання
(ВЦ НУБіП України, 2018) Броварський, В.; Бріндза, Я.; Велічко, C.
Досліджено біохімічний склад перги, одержаної від бджолиних сімей з використанням загальноприйнятого способу та розробленої промислової технології. Встановлено, що інвертазна активність у зразках перги становить 420,0 – 425,2 мкг глюкози на 10 г препарату за 3 години. Цей показник з воскових стільників і за використання нового способу та обладнання знаходиться практично на однаковому рівні. Доведено, що перга, одержана за новою технологією, не поступається продукту, виробленому бджолами у воскових комірках, за вмістом сухої речовини, білка, ліпідів, вуглеводів, флавоноїдних сполук і золи. В перзі контрольних зразків вміст сухої речовини становив 68,3 г / 100г, а дослідних – 67,45. Масова частка води в 10 разів перевищувала норми в обох випадках. Вміст білка був на рівні 323–330 мг / г продукту, з різницею між контролем і дослідом на рівні 2,2 %. У перзі також встановлено високий вміст вуглеводів – 31,25 (контрольний зразок) і 35,0 г / 100 г (дослідний зразок) і невелику кількість ліпідів.
Продуктивність бройлерів залежно від умов їх вирощування у клітках
(ВЦ НУБіП України, 2018) Сахацький, М.І.; Абдуллаєва, Е.С.
В умовах сучасного індустріального птахівничого комплексу у порівняльному аспекті досліджено декілька варіантів збільшення обсягів виробництва м’яса бройлерів кросу «Кобб-500» за їх вирощування в 3-ярусних кліткових батареях ТББ-АВ (ВО «TEXHA», Україна). Курчат кожної групи (контрольна і 4 дослідні) садили на вирощування в 54 клітки (по 1,93 м2) цих батарей, у т. ч. 1 групи – по 40 голів, 2 гр. ‒ по 45 гол., 3 гр. ‒ по 50 гол., 4 гр. ‒ по 55 гол., 5 гр. ‒ по 56 гол. Їх вирощували до досягнення 42-добового віку. Але, на відміну від інших, частину курчат 5 групи (майже 30 %) відвантажували на забій за досягнення 31-добового віку і лише решту ‒ 42-добового. Нормативним вимогам відповідала збереженість курчат (95,1-96,2 %), маса тіла у 42-добовому віці (2718-2898 г), її приріст (63,9-68,2 г / доба), забезпеченість площею (345-495 см² / гол.). Проте, навантаження на підлогову решітку кліток в усіх групах, за винятком п’ятої (5 гр.), перевищувало граничну межу (110 кг). Зокрема, у 2-4 дослідних групах це перевищення становило 11,7-32,1 кг, або 10,6-29,2 %. Проаналізовано 2 способи запобігання цьому недоліку. Перший із них пов'язаний зі скороченням терміну вирощування курчат на м'ясо до досягнення 35-40-добового віку залежно від їх маси і щільності утримання, що спричиняє ряд технологічних незручностей. За другим, більш технологічним способом, курчат вирощують до заздалегідь передбаченого віку (38 чи 42-добового), але певну їх кількість із кожної клітки відвантажують на забій за досягнення 31-добового віку. Це удосконалення класичної кліткової технології вирощування бройлерів забезпечує збільшення на 24,2 % обсягів виробництва м’яса за безумовного дотримання нормативних вимог щодо щільності утримання та навантаження на підлогову решітку кліток
Збереженість м'ясних телят та основні фактори, що впливають на неї
(ВЦ НУБіП України, 2018) Угнівенко, А.М.
В перші дні після народження смертність телят м’ясних порід має високий рівень. Вивчення факторів, що впливають на неї дозволяє розробити методи підвищення збереженості приплоду і знизити собівартість приросту. Дослідження провели на коровах української м'ясної породи в племінному заводі «Воля». Вивчено вплив живої маси телиць, віку їх запліднення, інбридингу, схрещування і дистоції на частку загинувших телят від загальної кількості народжених. Встановлено, що на збереження телят української м'ясної породи позитивно впливають жива маса телиць у 18 місяців в межах від 361 до 400 кг і вік їх запліднення від 22 до 27 міс. Підвищує збереження приплоду промислове схрещування, інбридинг на родоначальника лінії матері та «на посередника». Негативний вплив мають внутрішньолінійний інбридинг, дистоція, мала (до 360 кг) або велика (понад 400 кг) жива маса телиць у віці 18 місяців, захворювання та вік їх запліднення понад 27 міс. Краще зберігаються телята, народжені від великорослих плідників, з великими довжиною тулуба і живою масою та меншими широтними промірами голови і тулуба. Серед найбільш частих причин загибелі телят були виявлені спадкові аномалії, що передаються через плідника, сприйнятливість до гельмінтозів та інфекційних захворювань.
Зв’язок між швидкістю росту та віком плідного осіменіння телиць української чорно-рябої молочної породи за умов інтенсивного вирощування
(ВЦ НУБіП України, 2018) Вербельчук, І.М.; Носевич, Д.К.; Бородіна, О.В.
Проведений аналіз параметрів росту телиць через зв’язок з віком репродуктивного використання. Дослідження проводили на телицях української чорно-рябої молочної породи. Тварин розподілили на три групи за віком плідного осіменіння. Перша група включала найбільш скороспілих тварин з віком плідного осіменіння 10,9…12,9 місяці. До другої групи включені тварини з віком запліднення, наближеним до середнього по стаду (13,1…16,2 місяці). До третьої включені пізньоспілі телиці (плідне осіменіння у віці 17,0…22,0 місяці). В межах груп вивчали живу масу та середньодобові прирости. Встановлено, що до 12-місячного віку найменшу живу масу (378 кг) мають телиці з віком запліднення, близьким до середньої величини. Скороспілі і пізньоспілі тварини їх переважали впродовж вирощування на 2,5-13,7 %. Після 12-місячного віку скороспілі телиці найбільше знижують швидкість росту. Тварини з пізнім віком запліднення, після 12-місячного віку мають найвищі прирости живої маси. Телиць, вік запліднення яких наближений до середнього по стаду, скороспілі тварини переважають за швидкістю росту до 6-, а пізньоспілі – до 15-місячного віку. Тварини різних за скороспілістю типів схильність до швидкого росту проявляють в різних умовах. Пізньоспілі мають більші прирости за умов нормованої годівлі та індивідуального утримання у молочний період. Це ймовірно пов’язано з особливостями анаболізму в тканинах організму. Скороспілі телиці найшвидше ростуть за умов групового утримання та вільного доступу до кормів
Динаміка різноманіття прісноводної іхтіофауни півдня Східної Європи у пізньому кайнозої
(ВЦ НУБіП України, 2018) Ковальчук, О.М.
У статті представлені результати аналізу таксономічного багатства, різноманіття і складності угруповань прісноводної іхтіофауни півдня Східної Європи упродовж останніх 12 млн. років. Встановлено, що показники таксономічного багатства палеоугруповань проявляють тенденцію до зниження зі зменшенням геологічного віку. Збіднення фауністичного складу проявлялося у зменшенні кількості таксонів на всіх ієрархічних рівнях і могло бути спричинене періодичними змінами гідрологічного режиму. Видове і родове різноманіття також достовірно знижується у стратиграфічно послідовному ряді угруповань. Водночас спостерігається збільшення різноманіття на рівні родин і рядів, завдяки чому зростає таксономічне різноманіття і складність досліджуваних угруповань. Упродовж тривалих відрізків геологічного часу у відносно стабільних умовах прісноводного середовища іхтіофауна зберігає єдність свого складу. Таксономічна подібність окремих угруповань тим більша, чим менший відрізок геологічного часу вони репрезентують. Це пов’язано із більшою однорідністю геокліматичних умов, у яких існували ці угруповання. Значна кількість пар палеоугруповань, що мають більше половини спільних таксонів, свідчить про наступність у розвитку прісноводної іхтіофауни півдня Східної Європи протягом пізнього кайнозою і обумовлена їхнім вузьким біотопічним спектром і географічною близькістю місцезнаходжень.
Chewing activity of cows and acidity of rumen contents
(ВЦ НУБіП України, 2018) Banias, Yu.Yu.
Studying the relationship between the size of the food particles and the acidity of the rumen contents, found that the size of the particle feed has an effect on the pH of the rumen. Analyzing the results, it should be noted that the level of acidity of the rumen content in cows with low chewing activity indicated a more acidic environment, pH ranged from 6.94 to 6.03. At the same time, animals with a higher level of chewing activity were characterized mainly by a neutral or slightly alkaline rumen contents with a pH of 6.91 to 7.75. As we see, cows, which are characterized by elevated chewing activity, were distinguished by higher values of pH of a rumen in comparison with animals, which had a lower duration of chewing. Ruminating activity of cows fed the same ration has been studied. Time of rumination was different that influenced rumen acidity (pH). Strong correlation (r = 0,57; 0,53) between rumination time and rumen pH has been discovered. It nas been proved that 24–h monitoring of rumination can serve as effective instrument of control of microbial processes in the rumen.
Мікросателітний аналіз популяцій качок з різним рівнем яєчної продуктивності
(ВЦ НУБіП України, 2018) Чепіга, А.М.; Костенко, С.О.; Свириденко, Н.П.; Дорошенко, М.С.; Кириєнко, А.Ю.; Король, П.В.; Коновал, О.М.; Лу, Л.; Бу, С.; Хуанг, Ц.; Лі, Л.
У статті наведені результати досліджень генетичної структури чотирьох дослідних груп качок породи Шаосінь з різною масою яйця. На основі аналізу мікросателітних локусів було встановлено, що тварини, які є носіями індивідуальних алелей локусу APL80, мають високий рівень гетерозиготності. Серед семи досліджених мікросателітних локусів встановлено, що мономорфним був лише один – APL83. Показники гомозигот та гетерозигот коливались залежно від групи та локусу. У досліджених групах фактична гетерозиготність коливалась від 0,333 (група І, APL79) до 0,7 (група ІІІ, APL23). Показник очікуваної гетерозиготності був найвищим у локусі APL23 (0,625-0,866). В результаті аналізу індексу поліморфності найбільшим показник був для локусу APL23. У середньому у кожній групі кількість гетерозигот, коливалася залежно від групи від 66 до 68 %. Виявлено, що зі збільшенням особин з генотипом 101, середній показник маси яйця у групі від І групи (0,413) до IV (0,5) зростає. Отримані результати свідчать про перспективне використання цього локусу для пошуку пов'язаного з ним гена-кандидата, поліморфізм якого пов'язаний з масою яйця.
Використання сухої пивної дробини в раціонах ремонтних теличок джерсейської породи до 6-місячного віку
(ВЦ НУБіП України, 2018) Славов, В.П.; Верес, А.А.; Кривий, М.М.
У статті викладено результати наукових досліджень, проведених в період вирощування телят до 6-місячного віку за використання сухої пивної дробини. Встановлено, що абсолютний приріст живої маси телят, в раціони яких було введено 15 % сухої пивної дробини від загальної поживності раціону був на 3,1 % більше, ніж у телят контрольної групи і на 7,5 % більше, ніж в 3-дослідній групі. У віці 6 місяців висота в холці ремонтних телиць першої контрольної групи становила 96,1 см, що на 0,83 % більше, ніж в другій дослідній групі та на 0,21 % більше, ніж в третій дослідній групі. Найбільший обхват грудей за лопатками ремонтних телиць був у тварин 2 дослідної групи і складав 125,9 см, що на 1,19 % більше, ніж у тварин з першої контрольної групи та на 1,03 % більше, ніж у тварин третьої дослідної групи. Коса довжина тулуба найбільша була у телиць третьої дослідної групи і становила 112,4 см, що на 1,16 % більше, ніж у телиць першої контрольної групи та на 1,6 % більше, ніж у телиць другої дослідної групи.
Продуктивні та екстер’єрні властивості кролів прабатьківських ліній материнської форми та батьківських форм кросу «HYLA»
(ВЦ НУБіП України, 2018) Якубець, Т.В.; Бочков, В.М.; Яровий, В.А.
У статті наведено результати оцінки продуктивних та екстер’єрних ознак кролів прабатьківських ліній материнської форми та батьківських форм кросу «HYLA». Встановлено значення таких селекційних ознак: жива маса, пряма довжина тулуба, обхват грудей за лопатками, ширина попереку, індекс збитості, об’єм еякуляту, багатоплідність та збереженість кроленят до відлучення. Дослідження показали, що самці батьківської форми HYLA MAX мають на 1,25 кг (р < 0,001) більшу живу масу, ніж самці прабатьківської лінії материнської форми HYLA GPC. Коефіцієнти мінливості даної ознаки в обох груп самців мали низькі значення – 8,38 і 9,68 % відповідно. Аналізуючи показники живої маси і промірів тіла самиць HYLA GPD та HYLA NG, суттєвої різниці встановлено не було. Однак, за багатоплідністю самиці материнської форми HYLA NG переважали кролематок прабатьківської лінії материнської форми HYLA GPD на 1,58 голів (р < 0,001). Встановлено достовірні кореляційні зв’язки між ознаками продуктивності та промірами тіла кролів, зокрема, у самців HYLA GPC між живою масою та шириною попереку – r=+0,654 (р < 0,001); у самців HYLA MAX між живою масою та обхватом грудей за лопатками – r=+0,708 (р < 0,001); у самиць HYLA GPD між шириною попереку і багатоплідністю – r=+0,445 (р < 0,05); у самиць HYLA NG між живою масою і збереженістю кроленят до відлучення – r = - 0,158. За результатами дослідження виявлено виразну диференціацію та спеціалізацію ліній кролів, що брали участь в створенні кросу «HYLA».
Papaver rhoeas l. Bee pollen
(ВЦ НУБіП України, 2018) Adamchuk, L.O.; Ivanišová, Е.; Akulonok, O.I.; Novytska, A.T.; Brindza, J.
The aim of our research was to establish morphological and spectrometric characteristics, the content of phenolic compounds and the antioxidant activity of P. rhoeas bee pollen. Samples of monofloral and polyfloral bee pollen were collected in districts of the Kiev region (Ukraine) in the summer period of 2016 with the help of hinged pollen traps. Botanical origin, monoflorality, level formation and morphological parameters of pollen lumps were determined in the laboratory of the Department Horse Breeding and Beekeeping of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Spectrometric parameters and antioxidant activity of P. rhoeas bee pollen were investigated in the laboratory of the Institute of Biodiversity Conservation and Biosafety of the Slovak University of Agriculture in Nitra. Biochemical analyzes were carried out in the laboratory of the Department of Storing and Processing of Plant Products of the Slovak University of Agriculture in Nitra.