Вітрук, Н.Л.2021-09-222021-09-222018Вітрук Н.Л. Методологічні засади дослідження односкладних підметових речень / Н.Л. Вітрук // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Філологічні науки. - К. : Міленіум, 2018. - Вип. 281. - С. 64-69https://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/7971Статтю присвячено методологічним засадам дослідження односкладних підметових речень в сучасній українській літературній мові. Розглянуто основні та часткові методи і підходи аналізу. З’ясовано, що описовий метод ‒ найважливіший інструмент вивчення особливостей побудови та специфіки функціонування номінативних і вокативних конструкцій, відповідно додатковими є ‒ методика класифікації, методика пояснювального опису, методика трансформаційного аналізу, методика лінгвістичного моделювання, а також такі методики наукового пізнання як спостереження, порівняння та узагальнення. Для інтерпретації специфіки односкладних іменних конструкцій, визначення їх синтаксичного статусу в сучасній українській літературній мові застосовують низку лінгвістичних підходів, зокрема функційний підхід (точніше структурно-функційний), системний підхід, термінологічний підхід, підхід операціоналізації понять тощо. Визначено, що перелічені методи та підходи забезпечують системну спрямованість наукового дослідження і практичного пізнання об’єкта.ukодноскладні підметові реченняодноскладні іменні реченняпідграматика репрезентаціїпідграматика апеляціїметодипідходи дослідженняOther