Чепіга А.М.Костенко С.О.Свириденко Н.П.Дорошенко М.С.Кириєнко А.Ю.Король П.В.Коновал О.М.Лу Л.Бу С.Хуанг Ц.Лі Л.2021-10-222021-10-222018Чепіга А.М., Костенко С.О., Свириденко Н.П., Дорошенко М.С., Кириєнко А.Ю., Король П.В., Коновал О.М., Лу Л., Бу С., Хуанг Ц., Лі Л. Мікросателітний аналіз популяцій качок з різним рівнем яєчної продуктивності / А.М. Чепіга, С.О. Костенко, Н.П. Свириденко, М.С. Дорошенко, А.Ю. Кириєнко, П.В. Король, О.М. Коновал, Л. Лу, С. Бу, Ц. Хуанг, Л. Лі // Науковий вісник НУБіП України. Серія : Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - К. : ВЦ НУБіП України, 2018. - Вип. 289. - С. 77-85https://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8359У статті наведені результати досліджень генетичної структури чотирьох дослідних груп качок породи Шаосінь з різною масою яйця. На основі аналізу мікросателітних локусів було встановлено, що тварини, які є носіями індивідуальних алелей локусу APL80, мають високий рівень гетерозиготності. Серед семи досліджених мікросателітних локусів встановлено, що мономорфним був лише один – APL83. Показники гомозигот та гетерозигот коливались залежно від групи та локусу. У досліджених групах фактична гетерозиготність коливалась від 0,333 (група І, APL79) до 0,7 (група ІІІ, APL23). Показник очікуваної гетерозиготності був найвищим у локусі APL23 (0,625-0,866). В результаті аналізу індексу поліморфності найбільшим показник був для локусу APL23. У середньому у кожній групі кількість гетерозигот, коливалася залежно від групи від 66 до 68 %. Виявлено, що зі збільшенням особин з генотипом 101, середній показник маси яйця у групі від І групи (0,413) до IV (0,5) зростає. Отримані результати свідчать про перспективне використання цього локусу для пошуку пов’язаного з ним гена-кандидата, поліморфізм якого пов’язаний з масою яйця.ukаnas platyrhynchosпорода Шаосіньмікросателітні локусичастота алелівяєчна продуктивністьМікросателітний аналіз популяцій качок з різним рівнем яєчної продуктивностіOther