Сажкові хвороби кукурудзи та заходи щодо обмеження їх розвитку

Abstract

Мета дослідження - вивчення особливостей розвитку сажкових хвороб кукурудзи та розробка ефективних заходів щодо обмеження їх поширення в умовах конкретного регіону. Кукурудза (Zea mays L.) є однією з провідних зернових культур світового та українського землеробства, проте її врожайність і якість зерна значною мірою залежать від рівня ураження рослин хворобами. У сучасних умовах інтенсифікації виробництва, зміни клімату та розширення посівних площ відбувається активізація фітопатогенних організмів, що зумовлює підвищення фітосанітарного навантаження на агроценози кукурудзи. Основними групами збудників хвороб кукурудзи є гриби, бактерії та віруси, які уражують різні органи рослини - листки, стебла, качани, зерно, кореневу систему. Найпоширенішими серед них є грибні хвороби, зокрема фузаріози, гельмінтоспоріоз, іржа, пухирчаста сажка, тверда сажка, антракноз, аспергільоз та пеніцильоз зерна. Шкідливість хвороб кукурудзи полягає у зменшенні схожості насіння, зниженні інтенсивності фотосинтезу, погіршенні живлення рослин, зниженні маси качанів і якості зерна. За масового розвитку фузаріозу, сажкових або плямистих хвороб втрати врожаю можуть досягати 30–60 %, а за поєднання кількох інфекцій - навіть до 80 % .