DGlibrary - Цифрова бібліотека НУБіП України
Вітаємо Вас у Цифровій бібліотеці Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України (DGlibrary)
Цей репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки у світі та створен з метою:
- надання необмеженого та безкоштовного доступу з мережі Інтернет до цифрових об’єктів з колекцій наукової бібліотеки НУБіП України та забезпечення доступу студентів, викладачів, співробітників університету, дослідників та широкому загалу;
- створення електронних копій цінних та рідкісних друкованих видань для збереження інтелектуальної спадщини та запобігання фізичній втраті документів;
- підвищення ефективної діяльності наукової бібліотеки НУБіП України шляхом формування якісно нового цифрового контенту;
- поширення інформації про наукову бібліотеку НУБіП України серед наукової спільноти;
- об’єднання матеріалів цифрової бібліотеки з національним репозитарієм України;
- надання доступу та індексування матеріалів цифрової бібліотеки в міжнародних наукометричних базах даних;
Для розміщення публікацій в Цифровій бібліотеці НУБіП (DGlibrary) потрібно:
- ознайомитись з Положенням про діяльність цифрової бібліотеки НУБіП України;
- ознайомитись з Умовами розміщення публікацій;
- надати електронну версію публікацій у форматах Word або PDF з розпізнаванням;
- вказати заголовок, ПІБ авторів, анотацію та ключові слова для пошуку українською та англійською мовами;
Корисні посилання:

Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Розвиток воєнного туризму в Україні
(2024) Вороний Андрій Андрійович; Кудінова Ірина
У роботі розглянуто теоретико-методологічні основи дослідження впливу війни на туристичну діяльність. Розкрито значення туризму для економіки постраждалих регіонів, визначено методику аналізу туристичної діяльності в умовах воєнної ситуації. Вивчено основні фактори, які сприяють
розвитку або занепаду туризму в постраждалих регіонах, оцінено наслідки воєнних дій для туристичної індустрії та розглянуто вплив війни на стан охорони навколишнього середовища. Запропоновано програмні моделі для відновлення туристичного бізнесу, а також проаналізовано можливості впровадження нових тенденцій та інновацій для підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі.
Розроблення процедури аудиту системи управління якістю згідно з стандартом ДСТУ ISO 9001
(2024) Стецюк Роман Юрійович; Прядко О.А.
Магістерська робота містить 150 сторінок, 195 список використаних джерел, 4 рисунки та 2 таблиці.
Мета магістерської роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних, методичних і практичних положень розроблення засад формування системи документаційного забезпечення промислового підприємства в умовах глобалізації сучасного суспільства та в контексті підвищення ефективності соціо-комунікаційної діяльності підприємства.
Об’єкт дослідження – процес документаційного забезпечення системи управління якістю суб’єкта господарювання.
Предмет дослідження – технологія формування, структура та зміст документаційного забезпечення системи управління якістю промислового підприємства на прикладі ТОВ «АГРОКІМ» Чернігівської області.
Одержані висновки та їх новизна: визначаються сукупністю розроблених теоретико-методичних підходів, практичних положень щодо організації документаційного забезпечення системи управління якістю на промисловому підприємстві та полягає в тому, що вперше запропоновано результати системного осмислення значущості документації підприємства як основи СУЯ підприємства, показано необхідність подальшої теоретичної розробки проблеми документаційного забезпечення в галузі якості.
Векторне керування автономною електромеханічною системою генерування на основі синхронного генератора з постійними магнітами
(2024) Березинець Богдан Миколайович; Чуєнко Р.М.
Дипломний проект містить сторінок – 108, рисунків – 56, таблиць – 35. Представлено математичні моделі складових системи генерування на основі синхронного генератора з постійними магнітами. Розроблено і протестовано систему векторного керування синхронним генератором з постійними магнітами в системі координат орієнтованій за вектором потокозчеплення ротора. Розроблено систему керування швидкістю вітротурбіни, яка забезпечує максимальну ефективність вітротурбіни при швидкості нижче
номінальної та обмеження потужності на швидкості вище за номінальну. Синхроний генератор з постійними магнітами, векторне керування, режим регулювання швидкості для досягнення максимального ККД вітротурбіни, режим обмеження потужності, математична модель, трифазний інвертор, перетворювач частоти. Вітрогенератори поділяються на багато типів, як по формі, так і за типом електричної машини. Загалом розглядати ми будемо вітрогенератори на основі СГПМ, які все більше поширюються в областях промисловості, де традиційно застосовувалися двигуни постійного струму або асинхронні двигуни. Це обумовлено значною кількістю переваг даного типу машин, а саме: відсутність втрат на збудження і змінного щіткового контакту, що забезпечує більш високий ККД, статор СГПМ зазвичай повністю герметичний і має рідинне охолодження, що сприяє підвищенню надійності двигуна, крім того, вони практично не мають потреби в обслуговуванні протягом усього терміну служби, у них нижчі втрати на тертя, радіочастотні перешкоди і шуми. Також синхронні двигуни з постійними магнітами мають мінімальну питому масу в порівнянні з будь-якими іншими машинами, тобто відрізняються високим відношенням крутного моменту до маси двигуна, також в порівнянні з асинхронним, СГПМ має більш високу ефективність (за рахунок відсутності втрат на збудження), менше тепловиділення і найбільш широкий діапазон регулювання швидкості серед електричних машин. Перераховані переваги синхронних машин з постійними магнітами роблять їх застосування привабливими в різних областях, в тому числі і в альтернативній енергетиці, де потрібна висока ефективність..
Актуальність роботи. Інтерес до відновлювальних джерел енергії постійно зростає. Автономні системи генерування на основі синхронних машин знайшли значне поширення через високу ефективність. Застосування векторного керування дозволяє реалізовувати різні методи оптимізації роботи електричної машини і підвищення ефективності перетворення механічної енергії в електричну. В умовах варіації швидкості джерела механічної енергії при низькій механічній потужності на вході генератора набуває ваги підвищення ефективності електромеханічного перетворення енергії, а при великій потужності гарантоване керування кутовою швидкістю та моментом генератора.
Тому, дослідження і модернізація алгоритмів векторного керування СГ, що дозволяють реалізувати керування системою генерування, є актуальною задачею.
Мета роботи: Розробка і дослідження методом моделювання системи генерування на основі векторно-керованого синхронного генератора, яка забезпечує роботу вітрової турбіни з максимальним ККД при варіації швидкості вітру.
Розроблення елементів системи поводження з відходами на прикладі діючого підприємства
(2024) Солонський Олександр Сергійович; Бурова З.А.
Дана робота складається із трьох розділів, висновку, додатків, списку використаних джерел. Виконана в обсязі 59 сторінок формату А4, містить 2 рисунка, 2 таблиці. При написанні даної роботи було використано 39 джерел інформації.
Тема роботи: «Розроблення елементів системи поводження з відходами на прикладі діючого підприємства.
У першому розділі проведено аналіз системи екологічного менеджменту як основа забезпечення стійкого розвитку підприємства, впровадження системи екологічного менеджменту на промисловому підприємстві та управління екологічними аспектами як інструмент системи екологічного менеджменту.
У другому розділі проведена діагностика діяльності продовольчої компанії ТОВ «Екопродукт» та обґрунтовано об’єкт, предмет та завдання, методика дослідження.
У третьому розділі приділялася увага власним дослідженням, які стосуються визначення контексту ТОВ «Екопродукт», SWOT аналіз як інструмент визначення контексту організації, визначення потреб та очікувань зацікавлених сторін, встановлення сфери застосування системи екологічного менеджменту, розроблення екологічної політики ТОВ «Екопродукт», поводження з відходами як екологічний аспект діяльності підприємства та економічна доцільність впровадження системи екологічного менеджменту.
Трансформація зовнішньої політики ЄС внаслідок військової агресії РФ проти України
(2024) Орос Б.В.; Білан С.О.
Актуальність теми полягає в тому, що Європейський Союз відіграє важливу роль у підтримці України та забезпеченні стабільності в регіоні. Дослідження трансформації зовнішньої політики дозволяє не лише оцінити реакцію міжнародного співтовариства на конфлікт, але й виявити ключові тенденції у розвитку відносин між Європейським Союзом, Україною та Російською Федерацією.
Ступінь дослідженості теми. Дослідження теми здійснювали як українські, так і зарубіжні автори. Значний внесок у вивчення зовнішньої політики ЄС зробили, зокрема, українські дослідники С. Волощук, М. Гладиш, Ю. Гончар, В. Руда, В. Стрельцов, О. Турченко, А. Хмель та інші. У їхніх працях розглянуто процеси створення та формування спільної зовнішньої безпекової політики Європейського Союзу. Важливими є також роботи аналітиків, присвячені зміні позицій ЄС щодо питань безпеки та розширення.
Мета дослідження – проаналізувати трансформацію зовнішньої політики Європейського Союзу після військової агресії Російської Федерації проти України та визначити її ключові тенденції, виклики та перспективи.
Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити такі завдання:
– дослідити історичний розвиток, основні принципи та пріоритетні напрямки зовнішньої політики Європейського Союзу;
– провести аналіз засад зовнішньої політики Євросоюзу у період до військової агресії Росії проти України;
– охарактеризувати відносини Європейського Союзу з Україною та Росією до 2014 року;
– оцінити реакцію ЄС на агресію РФ у 2014 році та її вплив на трансформацію зовнішньої політики Євросоюзу;
– визначити ключові зміни в зовнішній політиці ЄС після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році;
– на основі детального аналізу дослідити сучасний стан військової доктрини Європейського Союзу;
– проаналізувати єдність і перспективи розвитку Європейського Союзу в майбутньому;
– описати стан сучасних відносин Європейського Союзу зі США та КНР;
– розкрити еволюцію відносин України з Європейським Союзом та їхнє стратегічне значення.
Об’єкт дослідження – зовнішня політика Європейського Союзу.
Предмет дослідження – трансформація зовнішньої політики Європейського Союзу внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
Методи дослідження. Відповідно до мети магістерської роботи та поставлених завдань було використано такі методи дослідження:
• теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, порівняння і систематизація;
• комплексні – методи аналізу та сходження від абстрактного до конкретного, моделювання;
• емпіричні – спостереження, порівняння, опис.
Наукова новизна роботи даної роботи полягає в тому виявленні ключових змін у зовнішній політиці Європейського Союзу після агресії Російської Федерації проти України, а також у систематизації нових напрямків політичної стратегії ЄС, що були спрямовані на посилення регіональної безпеки та підтримку України.
Практична значущість дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики, а також для розробки рекомендацій щодо поглиблення співпраці між Європейським Союзом та Україною в умовах сучасних геополітичних викликів.
Апробація результатів дослідження була проведена на наукових конференціях, семінарах і круглих столах, присвячених питанням європейській політиці та безпеці, зокрема на всеукраїнському науково-практичному вебінарі Відносини Україна – Європейський Союз: Трансформація міжнародної парадигми 2024.
Структура роботи. Робота складається з трьох логічно-пов’язаних розділів: перший розділ охоплює теоретичні засади зовнішньої політики Європейського Союзу до військової агресії Російської Федерації проти України; другий розділ описує трансформацію зовнішньої політики союзу після агресії Росії у 2014 році та 2022 році; третій розділ присвячено викликам і перспективам зовнішньої політики Європейського Союзу на сучасному етапі.
Робота займає 110 сторінок. Список використаної літератури містить джерел.