Формування ціннісного ставлення до природних ресурсів у здобувачів освіти університетів наук про життя

Abstract

Магістерська робота: 86 с., 3 таблиці, 10 рисунки, використаних джерел - 97 найменувань, 1 додаток. Основний текст роботи викладено на 75 сторінках. Мета дослідження: вивчення та аналіз процесу формування ціннісного ставлення до природних ресурсів у здобувачів освіти університетів наук про життя з метою розробки рекомендацій щодо вдосконалення освітніх програм та практик для сприяння екологічній свідомості. Об'єкт дослідження – здобувачі освіти університетів наук про життя. Предмет дослідження – ціннісне ставлення студентів до природних ресурсів, включаючи їх уявлення про екологічні проблеми, усвідомлення важливості збереження природних ресурсів, а також роль освітніх методів і практик у формуванні цих цінностей. Методи дослідження: теоретичні методи (аналіз наукової літератури з теми екологічної освіти та ціннісного ставлення до природних ресурсів; вивчення існуючих теорій і концепцій, що стосуються формування цінностей в освіті) та емпіричні методи (соціологічне опитування (анкетування) здобувачів освіти для збору даних про їх ставлення до природних ресурсів; фокус-групи для глибшого аналізу думок і переконань студентів щодо екологічних проблем і цінності природних ресурсів; спостереження за освітнім процесом з метою оцінки впливу навчальних програм на формування екологічної свідомості; методи статистичного аналізу; обробка та аналіз отриманих даних за допомогою статистичних методів для виявлення тенденцій і закономірностей у ставленні студентів до природних ресурсів). У першому розділі нашого дослідження ми здійснили аналіз поняття «ціннісне ставлення до природних ресурсів» у педагогічній, екологічній та психологічній літературі. Основною метою було дослідити різні підходи до формування ціннісного ставлення, представлені в наукових працях із цієї тематики, а також розглянути теоретичні засади, які лежать в основі екологічної свідомості та відповідального ставлення до природи у здобувачів вищої освіти. Ми звернулися до фундаментальних наукових джерел у галузі педагогіки, екології, психології та філософії, що допомогло нам обґрунтувати концептуальну основу дослідження. Зібрані емпіричні дані стали базою для всебічного аналізу рівня сформованості ціннісного ставлення до природних ресурсів у студентів університетів наук про життя. Використання таких методів, як анкетування, тестування та аналіз поведінкових практик, дозволило оцінити рівень екологічної свідомості, інтересу до охорони навколишнього середовища та виявити фактори, що впливають на розвиток цього ставлення. Застосування статистичних методів аналізу результатів дало змогу перевірити достовірність отриманих даних і виділити ключові закономірності у формуванні ціннісного ставлення до природних ресурсів. Перший розділ містить аналіз основних теоретичних аспектів теми, таких як визначення поняття «ціннісне ставлення до природних ресурсів» та його значення для розвитку екологічної компетентності у здобувачів освіти. Розглянуто специфіку формування цього феномену у студентів, що здобувають освіту в галузі наук про життя. Особливу увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду в питанні екологічної освіти, що дозволило нам інтегрувати корисні методики й підходи до формування відповідального ставлення до природних ресурсів. У другому розділі нашої роботи ми зосередилися на організації освітнього середовища, яке сприяє формуванню ціннісного ставлення до природи у студентів. Ми дослідили, як впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, інтеграція екологічних дисциплін та міждисциплінарний підхід сприяють розвитку екологічної свідомості та відповідальності. Розглянуто різні форми й методи навчання, такі як проєктна діяльність, польові дослідження та інтеграція елементів сталого розвитку в навчальні курси, що стимулюють у здобувачів інтерес до охорони природи та розуміння значення природних ресурсів. Третій розділ присвячено емпіричному дослідженню. Проведено анкетування й тестування студентів, щоб виявити рівень їхнього ціннісного ставлення до природних ресурсів та чинники, які впливають на його формування. Аналіз отриманих результатів дав змогу визначити сильні та слабкі сторони у ставленні до охорони природи серед студентів, а також розробити практичні рекомендації для викладачів. Ці рекомендації спрямовані на посилення мотивації студентів до участі в екологічних ініціативах, розширення їхніх знань у сфері сталого розвитку та активізацію їхньої екологічної відповідальності. Завершуючи наше дослідження, ми підсумували отримані теоретичні та практичні результати щодо формування ціннісного ставлення до природних ресурсів у здобувачів освіти університетів наук про життя. Виділено ключові аспекти для їх подальшого використання в освітньому процесі й наголошено на важливості підтримки й розвитку екологічної свідомості для забезпечення сталого розвитку суспільства та збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь. Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження було представлено у тезах міжнародної конференції «Еducation and science in the face of challenges and threats. The contribution of young scientists to sustainable development» («освіта і наука в умовах викликів і загроз. Внесок молодих вчених в сталий розвиток»), «Виховання ціннісного ставлення до природних ресурсів у психолого-педагогічній літературі».