Формування земельних ділянок природно-заповідного фонду (на прикладі території Карпатського національного природного парку)

Abstract

У першому розділі детально розглянуто теоретичні основи організації та проведення інвентаризації земель державної власності. Зокрема, проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює цей процес в Україні, включаючи основні положення Законів України «Про землеустрій» та «Про державний земельний кадастр». Вивчено також Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель», що визначає порядок та методику інвентаризації земель державної та комунальної власності, і ряд інших важливих документів, які забезпечують ефективне управління земельними ресурсами на рівні територіальних громад. У другому розділі проведено детальний аналіз сучасного стану використання земель природно-заповідного фонду на території Зеленської громади Івано-Франківської області, визначено основні проблеми та тенденції у сфері охорони й раціонального використання цих земель. Також розглянуто методичні засади землевпорядного забезпечення інвентаризації земель природно-заповідного фонду, окреслено нормативно-правову базу, принципи та підходи до організації інвентаризаційних робіт, що сприятимуть підвищенню ефективності управління природоохоронними територіями. У третьому розділі проведено інвентаризацію земельної ділянки природно-заповідного фонду Карпатського природного парку площею 15,3857 га, яка використовується переважно як лісові угіддя, а також частково для потреб транспортної інфраструктури. Детально обґрунтовано організаційно-методичні засади проведення інвентаризації зазначених земель, охарактеризовано їх цільове призначення, фактичний стан використання, правовий статус та відповідність чинним нормативно-правовим актам. Також окреслено основні напрями раціонального використання земель державної власності природно-заповідного фонду на території Зеленської громади Івано-Франківської області з урахуванням екологічних, економічних і соціальних чинників, що сприятиме підвищенню ефективності управління природоохоронними територіями та збереженню біорізноманіття.