Продуктивність кормових бобів за різного азотного живлення

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота за темою «Продуктивність кормових бобів за різного азотного живлення» становить: 46 сторінок друкованого тексту, 10 таблиць, 70 літературних джерел. Об’єкт дослідження – агрохімічні показники і біологічна активність чорнозему типового, ріст і розвиток кормових бобів. Метою досліджень є виявлення залежностей формування урожайності зерна бобів кормових від впливу різних форм органічних і мінеральних форм азоту. Об’єкт досліджень – процеси росту, розвитку та формування індивідуальної та зернової продуктивності рослин бобів кормових залежно від впливу різних форм органічних і мінеральних форм азоту. Предмет досліджень – рослини бобів кормових та їх реакція на вплив різних форм органічних і мінеральних форм азоту. Методи досліджень: візуальний – для встановлення фенологічних змін росту рослин бобів кормових; кількісний – для визначення густоти рослин, польової схожості насіння та виживаності рослин; метод суцільного збирання – для визначення урожаю зерна бобів кормових; статистичний: дисперсійний – для визначення вірогідності отриманих результатів досліджень. Встановлено, що органічні добрива (компост та вермікомпост) підвищують pH ґрунту порівняно з контрольними варіантами. На ранньому етапі (30 діб) перевагу мали мінеральні джерела азоту завдяки швидкій доступності N, що забезпечувало інтенсивний стартовий ріст. Найвищі показники отримано за використання вермикомпосту після вирощування кормових бобів, підвищення становило 13-22% порівняно з початковим періодом. Найвища чисельність амоніфікуючих бактерій отримано за використання T3 — N₅₀ (компост), перевищення порівняно з контролем становило 129 (шар 0-1 см) і 64% (15-30 см). Також високі показники отримано за використання вермикомпосту, перевищення становило 95 і 52%. Найвищу урожайність зерна порівняно з контролем отримано за використання компосту, показники на 22% більші. 6 Найвищий умовно чистий дохід отримано за застосування 50 кг/га мінерального азоту і становила 33700 грн/га, застосування компосту зменшило 1950 грн/га прибуток, але за впливом на грунт має позитивний ефект. Робота виконувалась за підтримки Horizon Europe Framework Programme (HORIZON) under the grant agreement No101079308 conducted as part of the ECOTWINS (Research Capacity Building and Upskilling and Upgrading the Research Team in NUBiP (Ukraine) on Agroecological Intensification for Crop roduction) project. Мікробіологічні дослідження були частиною науково-дослідної тематики № держреєстрації 0123U102166 «Управління біологічною активністю і органічною речовиною для підвищення продуктивності чорноземів Лісостепу України за зміни клімату».