Розроблення системи автоматичного керування мікрокліматом складського приміщення митного терміналу

Abstract

Актуальність теми. Пандемія вірусу COVID-19 протягом 2019–2021 років встигла поширитись на всі світові континенти. Україна відчула перші зміни, що принесло захворювання з Китаю в кінці 2019-го. За три роки коронавірус зміг вплинути на всі складові державної політики України. Найбільших збитків він приніс митній справі. Тож доцільно проаналізувати стан митної політики України за 2019–2021 роки, виявити проблеми, завдані вітчизняній економіці загалом та митній сфері зокрема і розглянути методи їх подолання, зокрема з технічної точки зору [1]. Питанням розвитку митної політики України під час пандемії вірусу COVID-19 займались такі вітчизняні вчені та науковці: Дубич К.В., Калуга Н.В., Караваєв Т.А., Ковальчук О.В., Прус Л.Р. та інші. Дослідження показників зовнішньоекономічної діяльності в коронавірусний період проводили Державна митна служба України та українські ЗМІ. Найбільшою загрозою кінця 2019 року стало захворювання, що почало поширюватись в місті Ухань, Китайської Народної Республіки. Поширення його в Азії спершу викликало занепокоєння лише у медиків та керівництва держав-сусідів Китаю. Тоді спалах вірусу в одному місті насторожував лише близькі за розташування до нього країни та їхнє населення. У 2019 р. ніхто й подумати не міг, що окрім надзвичайно великих людських втрат, недостатнього рівня медицини для подолання захворювання, слабкого забезпечення медичними ресурсами громадян, вірус зможе стати причиною ще однією світової-економічної кризи. Протягом 2019–2021 років коронавірус зачепив усі галузі життя населення: від питань економіки та політики країни, до особистих справ кожної людини. Однією зі сфер, яка зазнала найбільше потрясінь від уханської недуги, стала митна політика. Кожна країна зазнала різних змін у митній системі: одним це принесло невеликі негативні наслідки, інші ж до сьогодні шукають методи вирішення митних проблем, викликаних захворюванням. Тож пандемія зумовила виникнення таких проблем у внутрішньому стані митної політики України: – зменшення прибутковості бізнесу через закриття деяких митних постів та введення карантинних обмежень; – посилення вимог для юридичних та фізичних осіб при проходженні митного контролю і ускладнення його; – неготовність митної служби перейти у дистанційний режим обслуговування громадян; – відсутність належного фінансового забезпечення, яке б дозволило швидко переорієтуватись митниці, відповідно до погіршення економічного стану в країні; – збільшення скарг учасників митного процесу на діяльність митної системи; – зростання випадків контрабанди та корупції в органах митної служби; – недостатній рівень інформування населення та власників підприємств про правила проведення митного процесу у період карантину; – погана обізнаність працівників митниці щодо виконання посадових обов’язків у період пандемії – повільний етап проведення вакцинації серед працівників митниці; – низький рівень епідеміологічного захисту працівників митниці, що призвів до захворюваності вірусної інфекцією серед них. Так, на приклад, на рис. В.1 зображені зміни, які відбулись у експорті нашої країни за 2019-2021 роки. У 2019 році Україна продала товарів закордон на суму 54 588 млн. дол., у 2020 році – на 50 178 млн. дол. (-8%), у 2021 році – на 49 324 млн. дол. (-2%). Зменшення обсягу експорту товарів відбулось через введення карантинних обмежень від торговельних країн-партнерів України, призупинення діяльності багатьох підприємств, що займались постачанням продукції закордон, зменшення потреби закупівлі сировини з-за кордону через складну ситуації у світі, зниження міграційних процесів населення та ускладнення митного контролю [11]. Рис. В.1. Експорт України за 2019–2021 роки, млн. дол. [24] Враховуючи, що Державна митниця (митні термінали) є вхідною брамою країни, яку перетинають люди і товари, підвищення епідеміологічного захисту працівників митниці, організація надійного карантину для товарів з інших країн, улаштування «чистих кімнат» для товарів медичного призначення і т.п. є зокрема і інженерною задачею, однією із складових частин якої є улаштування ефективної вентиляційної системи приміщень митного терміналу. З огляду на сказане, сформовані такі мета і задачі досліджень. Мета і задачі досліджень. Метою кваліфікаційної бакалаврської роботи є розробка системи автоматичного керування параметрами мікроклімату на мит-ному терміналі для забезпечення оптимального температурно-вологісного режи-му роботи митного персоналу, запобіганню потраплянню іноземних вірусів і хвороб у країну, покращення умов зберігання митних товарів, із операторським інтерфейсом системи контролю та керування.Задачі досліджень: – дослідження особливостей формування мікрокліматичного режиму на території митних терміналів, принципів побудови припливно-витяжних систем вентиляції із рекуперацією тепла в таких приміщеннях; – розробка функціональної схеми системи керування припливно-витяжною вентиляційною системою митного терміналу і алгоритму її роботи; – розробка і дослідження імітаційної моделі об’єкта автоматизації із використанням пакету імітаційного моделювання MatLAB; – обґрунтування вибору алгоритму керування, комплексу технічних засобів автоматизації, визначення показників якості роботи системи керування; – розробка схем системи автоматизації та системи дистанційного керування та контролю із операторським інтерфейсом. Об’єктом дослідження є процес керування параметрами мікроклімату в приміщеннях митних терміналів. Предметом дослідження є взаємозв’язки і закономірності впливу про-цесів і режимів керування обладнанням для створення мікроклімату на території митного терміналу на проникнення хвороб у країну та якість зберігання митних товарів. Методи дослідження. Дослідження ґрунтуються на основних положеннях тепломасообміну, математичного моделювання, теорії автоматичного керування з використанням комп’ютерних технологій.