Місце Грузії та Азербайджану у зовнішній політиці Туреччини на сучасному етапі

Abstract

Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний текст магістерської роботи викладено на 94 сторінках, у тому числі робота містить 69 використаних джерел. Робота присвячена формуванню зовнішньої політики Туреччини на сучасному етапі по відношенню до Азербайджану та Грузії. Зовнішній політиці Туреччини характерне вміння визначати пріоритетні напрямки, визначати прагматичні завдання та виробляти ефективну політику їх реалізації. На сучасному етапі Туреччина позиціонує себе як регіональний лідер і країна, яка прагне стати значущим глобальним гравцем. Політику сучасної Туреччини не можна розглядати ні як зміну орієнтації («зміщення осі»), ні як відродження імперських традицій. Вона спрямована на розвиток відносин з тими регіонами світу, де країна має свої політичні, економічні, безпекові та інші інтереси. Перетворення Туреччини на «центральну» і «торговельну» країну дає їй можливість позиціонувати себе як важливого регіонального та позарегіонального актора, бути посередником у вирішенні нагальних питань у різних сферах відносин, стати донором ініціатива та економічна допомога. Цьому також сприяє економічне піднесення Туреччини, поява в країні «анатолійських тигрів», що, відповідно, потребує розширення ринків збуту турецької продукції. Великий вплив на формування, спрямованість і практичну реалізацію зовнішньої політики Туреччини має поняття «стратегічна глибина». Більшість аналітиків і вчених оцінюють його як претензійне. Проте час показав, що, реалізуючи виважену політику, як внутрішню, так і зовнішню, уряд Р. Ердогана зумів досягти значних результатів, зокрема посилити свою регіональну вагу та стати ініціатором багатьох позитивних процесів на міжнародній арені, розширити зону власних інтересів і діапазон партнерських відносин.