Порушення прав полонених журналістів у російському полоні під час російсько-української війни

Abstract

Актуальність теми зумовлена комплексними змінами, яких зазнає журналістська діяльність у контексті сучасних збройних конфліктів, де інформаційний простір перетворюється на самостійний вимір війни. У таких умовах журналістика виконує не лише інформативну, а й суспільно-контрольну, комунікативну та правозахисну функції, що значно підвищує її роль і водночас уразливість. Журналісти, які працюють у зоні бойових дій, дедалі частіше стають мішенями фізичного насильства, незаконних затримань, переслідувань і тиску, що свідчить про системне використання порушень їхніх прав як елементу воєнної та інформаційної стратегії. Особливого значення проблема набуває у випадках потрапляння журналістів у полон, коли порушуються не лише професійні гарантії, а й базові права людини. Незаконне позбавлення волі, катування, психологічний тиск і ізоляція журналістів суперечать фундаментальним нормам міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, однак практика сучасних воєн демонструє глибокий розрив між задекларованими правовими нормами та реальним станом їх дотримання. Це вказує на наявність системної проблеми безкарності злочинів проти журналістів і недостатню ефективність існуючих механізмів міжнародного захисту. У цьому контексті російсько-українська війна стала показовим прикладом сучасного збройного конфлікту, у межах якого журналісти не лише інформують про воєнні події, а й самі стають об’єктами репресій, незаконного полону та інструментом інформаційного тиску. Аналіз порушень прав полонених журналістів у цьому конфлікті має важливе значення для глибшого осмислення трансформацій журналістської професії в умовах війни, визначення типових форм таких порушень і їхніх наслідків для медіасистеми та суспільства загалом. Це зумовлює наукову, практичну та суспільну актуальність обраної теми та обґрунтовує необхідність її дослідження. Метою роботи є дослідження порушень прав полонених журналістів у російському полоні під час російсько-української війни на основі аналізу міжнародно-правових норм, наукових підходів і медійних практик. Об’єктом дослідження є журналістська діяльність у контексті збройних конфліктів. Предметом дослідження є порушення прав полонених журналістів у російському полоні під час російсько-української війни, їхні форми, наслідки та особливості міжнародно-правового і медійного осмислення. Методи дослідження. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Зокрема, застосовано аналіз і синтез для опрацювання наукових джерел та нормативно-правових актів; порівняльно-правовий метод – для зіставлення міжнародних норм захисту журналістів; системний підхід – для вивчення порушень прав журналістів як комплексного явища; контент-аналіз – для дослідження матеріалів українських та міжнародних медіа; описовий та узагальнювальний методи – для формулювання висновків і систематизації результатів дослідження. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів у навчальному процесі з журналістики, медіаправа та воєнної журналістики, а також у професійній діяльності журналістів, які працюють у зоні збройних конфліктів. Матеріали роботи можуть бути корисними для медійних організацій, правозахисних інституцій і під час створення інформаційних продуктів, спрямованих на привернення уваги до проблеми порушення прав полонених журналістів. Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел з 77 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 81 сторінок, основної частини 71 сторінок.