Вплив екологічних чинників на динаміку чисельності популяцій комах-дендробіонтів в агроландшафтах Рівненської області

Abstract

Актуальність дослідження. Для запобігання вимиранню біологічних видів у 1992 році на Всесвітньому саміті в Ріо-де-Жанейро представники 153 держав підписали Конвенцію про біорізноманіття. Відтоді міжнародні наукові та політичні ініціативи, спрямовані на збереження глобального біорізноманіття, займають центральне місце в екологічному порядку денному. Однією з найефективніших концепцій сучасної екології є екомережа. Вона виконує ключову роль у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття, а також сприяє раціональному природокористуванню. Вплив антропогенної діяльності, зокрема сільськогосподарської, спричиняє трансформацію та деградацію екосистем, фрагментацію та скорочення природних територій, опустелювання, дегуміфікацію та посилення ерозійних процесів. Це призводить до втрати природних рослинних угруповань і фауністичних комплексів, а також змін у структурно-функціональних характеристиках екосистем і ландшафтів. Проблема втрати біорізноманіття привертала увагу науковців ще давно. Видатні екологи, зокрема R. McArthur, E. Wilson, J. Valentine, E. Wings, N. Stork, R. Poole, L. Tangley, V. Morell, G. De Leo, S. Levin, обґрунтували екологічну роль біорізноманіття, визначили його рівень і темпи скорочення. Нагальна необхідність заходів щодо збереження біоти зумовлена рядом ключових чинників. Біорізноманіття є природним капіталом, основою екологічної рівноваги, біогеохімічних циклів та стабільності екосистеми. Саме тому заходи з його збереження набули пріоритетного значення в державній екологічній політиці. Агроландшафти займають приблизно 80% території України, що зумовлює домінування агробіорізноманіття в структурі біорізноманіття країни, серед якого переважають комахи. Еколого-економічна роль біорізноманіття в сучасному сільському господарстві а також загальні тенденції глобальних природних процесів в Україні були предметом досліджень провідних вітчизняних екологів, зокрема І. Ємельянова, О. Созінова, Р. Бурди, О. Тараріко, В. Придатка, В. Стовбчатого та інших. Однак рівень та екологічні закономірності розподілу ентомологічного агробіорізноманіття України вивчені недостатньо. Подальші дослідження в цій сфері дозволяють науково обґрунтувати екологічні підходи до меліорації агроландшафтів та вдосконалення існуючих агротехнологій, що сприятиме реалізації заходів, передбачених Конвенцією ООН. Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягала в дослідженні стану видового різноманіття, впливу екологічних чинників на динаміку чисельності популяцій комах-дендробіонтів в агроландшафтах Рівненської області. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання: – визначення сучасного стану видового різноманіття комах-дендробіонтів у досліджуваних агроландшафтах Рівненської області; – аналіз екологічних чинників, що впливають на чисельність популяції дендробіонтів Рівненської області; – дослідження сезонної динаміки чисельності ентомологічного різноманіття дендробіонтів у досліджуваних агроландшафтів Рівненської області. Об’єкт дослідження. Аналіз сучасного стану видового різноманіття, екологічних чинників та сезонної динаміки чисельності комах-дендробіонтів в агроландшафтах Рівненської області. Предмет досліджень. Популяції комах-дендробіонтів, деревних та чагарникових насаджень агроландшафтів Рівненської області. Методи дослідження: для виконання бакалаврської роботи були застосовані як спеціалізовані, так і загальнонаукові методи дослідження. Зокрема: – польовий метод – проведення маршрутного обліку комах на дослідних ділянках; – лабораторний метод – визначення видової приналежності комах; – математичний метод – виконання розрахунків екологічних та фауністичних показників. Структура і обсяг бакалаврської кваліфікаційної роботи: бакалаврська робота викладена на 83 сторінках комп’ютерного набору, складається із вступу, 3 розділів. Містить 3 таблиці, 14 рисунків, список літератури включає 88 джерел.