Роль самооцінки в структурі я-концепції особистості

Abstract

Актуальність теми: Формування Я-концепції слугує фундаментом розвитку особистості, визначаючи характер її соціальної адаптації, професійного становлення та життєвого самовизначення. В умовах сучасних соціальних трансформацій та зростаючих вимог до професійної підготовки фахівців особливої актуальності набуває дослідження механізмів формування цілісної Я-концепції та її ключового компонента – самооцінки. За визначенням К. Роджерса, Я-концепція виступає центральним конструктом особистості, що забезпечує її цілісність та внутрішню узгодженість, а самооцінка є механізмом, через який відбувається інтеграція різних аспектів особистісного досвіду. Особливого значення проблема формування адекватної самооцінки набуває в період навчання у закладі вищої освіти, коли відбувається активне професійне та особистісне становлення майбутніх фахівців. Як зазначає Б.Г. Ананьєв, студентський вік є сензитивним періодом для розвитку основних соціогенних потенцій людини, включаючи формування професійної самосвідомості та адекватної самооцінки. В цей час закладаються основи майбутньої професійної діяльності, формується професійна ідентичність, відбувається інтенсивний розвиток особистісних якостей, необхідних для успішної професійної реалізації. В контексті сучасної освітньої парадигми, орієнтованої на особистісний розвиток студента, зростає потреба у розробці ефективних методів психологічного супроводу, спрямованих на оптимізацію процесів формування самооцінки. Як демонструють дослідження І.С. Кона, саме в період навчання у закладі вищої освіти відбувається найбільш інтенсивне формування Я-концепції, що робить цей період критичним для розвитку адекватної самооцінки. Розуміння механізмів взаємодії самооцінки з іншими компонентами Я-концепції відкриває нові можливості для розробки цілеспрямованих програм психологічної підтримки студентів, спрямованих на оптимізацію їхнього особистісного та професійного розвитку. Мета і завдання дослідження: дослідити роль самооцінки в структурі я-концепції та розробити соціально-психологічний тренінг для формування самооцінки студентів.-першокурсників. Об'єкт дослідження: роль самооцінки в структурі я- концепції особистості. Предмет дослідження: я-концепція особистості. Практичне значення роботи: полягає в розробці та апробації програми соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування адекватної самооцінки студентів першого курсу. Результати дослідження можуть бути використані психологічними службами закладів вищої освіти для оптимізації процесу адаптації першокурсників, а також викладачами для створення сприятливих умов особистісного розвитку студентів. Розроблені методичні рекомендації щодо впровадження тренінгової програми можуть слугувати основою для організації системної роботи з психологічного супроводу студентів. Теоретичне значення роботи: визначається внеском у розвиток наукових уявлень про роль самооцінки в структурі я-концепції особистості студентського віку. Дослідження розширює розуміння механізмів взаємодії самооцінки з іншими компонентами я-концепції, поглиблює теоретичні знання про особливості формування самосвідомості в період професійного становлення. Результати роботи збагачують теоретичні основи психології особистості та вікової психології новими даними про закономірності розвитку самооцінки в студентському віці. Гіпотеза дослідження: На основі зрілої самооцінки завершується формування я-концепції особистості в період студентства. Новизна роботи: полягає в комплексному дослідженні ролі самооцінки в структурі я-концепції студентів першого курсу з урахуванням специфіки їхньої адаптації до університетського середовища. Вперше розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування самооцінки засобами соціально-психологічного тренінгу, що враховує особливості взаємозв'язку самооцінки з іншими компонентами я-концепції. Запропоновано новий підхід до організації психологічного супроводу студентів-першокурсників, заснований на розумінні системного характеру взаємодії компонентів я-концепції. Методи дослідження. В процесі написання курсової роботи була використана система загальнонаукових та спеціальних емпіричних і теоретичних методів дослідження. Також використовувалися такі емпіричні методи, як, опис, порівняння та узагальнення.