Покращення роботи системи паливоподачі з розробкою фільтру-вологовідділювача

Abstract

При вдосконаленні дизелів велика увага приділяється паливній системі та паливній апаратурі, оскільки від якості її роботи значною мірою залежать довговічність і економічність двигунів. Практика показує, що найбільша кількість відмов дизелів, до 50%, відбувається внаслідок порушення роботи паливної апаратури. Паливна система серійно випусканих тракторних дизелів практично не захищена від впливу змінного клімату. У процесі роботи тракторів під дією багатьох факторів, у тому числі й природно-кліматичних, параметри технічного стану паливної апаратури не залишаються постійними, і в експлуатації спостерігаються значні відхилення їх від номінальних значень. Вихід того чи іншого параметра за межі встановлених допусків призводить до відмови паливної системи і дизеля в цілому. Паливна апаратура дизелів також дуже чутлива до чистоти палива, в якому можуть міститися різні види забруднень: тверді, рідкі, газоподібні, мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності. Забрудненість палива призводить до забивання паливних фільтрів і прискореного зношування, а в окремих випадках – заклинювання прецизійних пар паливної апаратури. При від’ємній температурі мікрокраплі води призводять до обмерзання фільтрів, що може спричинити повне припинення подачі палива. Крім того, вода сприяє процесу корозії. Загалом до 50% випадків порушення працездатності дизельної паливної апаратури відбувається внаслідок забрудненості палива. Паливний насос високого тиску (ПНВТ) є найдорожчим і найвідповідальнішим елементом паливної апаратури дизеля. У роботі [1] наведені результати досліджень щодо виявлення причин експлуатаційних відмов паливних насосів високого тиску розподільного типу, більше половини з них відбуваються внаслідок забрудненості палива: водою – до 47%, і механічними домішками – до 12%. Результати досліджень щодо впливу вмісту води в паливі на працездатність плунжерних пар ПНВТ рядного типу показують, що вміст води в паливі до 3% не призводить до помітного погіршення працездатності плунжерних пар, що настає внаслідок погіршення протизношувальних і протизадирних властивостей палива. Воно спостерігається при вмісті води в паливі понад 3% і може призвести до прискореного зношування пар та їх заклинювання. Разом із тим, при вмісті води в паливі понад 0,5% вже спостерігається їх корозійне руйнування [4]. У роботі [7] зазначено, що на пунктах зберігання нафтопродуктів сільськогосподарських підприємств фактичний вміст води в дизельних паливах може досягати 3 % і більше. При дотриманні технічних умов експлуатації та застосуванні ефективних систем очищення палива можна в кілька разів знизити зношування прецизійних деталей паливної апаратури, суттєво підвищити безвідмовність її роботи, причому це може бути досягнуто при відносно невеликих витратах. Однак навіть при найсуворішому дотриманні технічних умов застосування палив і експлуатації паливної апаратури в паливних системах дизельних двигунів відбувається досить значне утворення води внаслідок конденсації вологи та гігроскопічних властивостей самих палив. Спостерігається також подальше проникнення води в контур високого тиску, незважаючи на наявність системи очищення палива. Тому зниження обводненості дизельних палив у паливних системах мобільних машин є актуальним завданням.