Зв'язок поліморфізму гену бета-лактоглобуліну з молочною продуктивністю овець

Abstract

Робота представлена на 59 сторінках, містить 1 рисунок, 8 таблиць. Список використаних літературних джерел містить 82 найменувань. Об ’єкт дослідження дослідження: поліморфізму гену бета бета-лактоглобуліну, молочна продуктивністьодуктивність. Метою роботи було визначення впливу поліморфізму гену бета бета- лактоглобуліну на молочну продуктивність овець. Методи дослідження дослідження: аналітичні, описові описові. У роботі висвітлено питання впливу поліморфізму гену бета бета- лактоглобуліну на молочну продуктивність овець. Показано, що в популяціях овець різного генезісу ген β-лактоглобуліну знаходиться у поліморфному стані і детермінується двома кодомінантними алелями (β -LGA, β-LGB). На сьогодні у досліджених генофондах за частотою прояву переважає алель β-LG В – 0,594; 0,538, а за концентрацією – гетерозиготний генотип β-LG А/В – 56,3%; 61,5%. Оскільки ген β-лактоглобуліну є одним із тих, що контролюють формування молочної продуктивності овець, т о нами було досліджено рівень впливу його генотипів на цю продуктивну ознаку і встановлено, що протилежність у генезисі порід зумовлює різновекторний характер асоціацій між зазначеними факторами. Зокрема, у середовищі асканійської тонкорунної породи за середньодобовим надоєм молока кращими є вівцематки з генотипом β-LG А/А – 594 мл проти 330 та 354 мл у ровесників, а за вмістом білка, молочного жиру, лактози, сухого знежиреного молочного залишка та щільністю молока перевага є за генотипом β-LG В/В (p<0,05). В асканійській каракульській породі за надоєм молока, навпаки, кращими виявилися особини з генотипом β- LG В/В, а за іншими показниками – тварини з альтернативним генотипом. Гетерозиготні вівцематки за всіма показниками займали положення, близьке до середнього по стаду.