Територіальна організація інфраструктури туризму у Карпатському регіоні

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота присвячена комплексному аналізу теоретичних, методичних і практичних аспектів територіальної організації інфраструктури туризму у Карпатському регіоні України – одному з найперспективніших напрямів розвитку національного туризму. Актуальність теми зумовлена необхідністю просторового вирівнювання туристичних потоків, зменшення інфраструктурної нерівномірності та підвищення конкурентоспроможності регіону в умовах внутрішнього попиту та післявоєнного відновлення. У першому розділі обґрунтовано поняття туристичної інфраструктури як багаторівневої системи, що включає засоби розміщення, харчування, транспорт, сервіси, цифрову та екологічну інфраструктуру. Проаналізовано основні наукові підходи до її класифікації та просторової організації, зокрема моделі «центр–периферія», кластерну, лінійну та мережеву. Розглянуто принципи сталого планування інфраструктури з урахуванням екологічної безпеки, доступності та раціонального використання ресурсів. Просторова організація туристичної інфраструктури має вирішальне значення для забезпечення збалансованого розвитку регіонів, особливо у випадку складного рельєфу Карпат. У другому розділі здійснено оцінку сучасного стану інфраструктури туризму в межах Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей. Встановлено наявність високої концентрації інфраструктури в окремих курортних центрах (Буковель, Славське, Яремче) та одночасну інфраструктурну відсталість периферійних гірських громад. Виявлено проблеми: сезонність туристичних потоків, низька якість місцевих доріг, недостатній рівень цифровізації, фрагментарність сервісної інфраструктури та нерозвинутість туристичних кластерів. У третьому розділі представлено авторські пропозиції щодо вдосконалення територіальної організації туристичної інфраструктури Карпатського регіону. Зокрема: пріоритетний розвиток транспортної доступності до слабо охоплених туристичних локацій; стимулювання малого та сільського туризму; створення нових піших і велосипедних маршрутів; запровадження цифрової інфраструктури та онлайн-сервісів; реалізація кластерного підходу як основи інтеграції територій у спільний туристичний простір. У 2024 році було запропоновано використання дистанційного зондування та глибокого навчання для швидкої оцінки пошкоджень інфраструктури, що є актуальним для транспортної мережі Карпатського регіону [23].