Розробка системи захисту посівів цукрового буряку у сучасних агротехнологіях

Abstract

Цукровий буряк є вимогливою культурою до попередників. До того ж на врожайність коренеплодів великий вплив мають як попередники, так і культури, що вирощуються перед попередниками. Раціональне розміщення цукрового буряку у сівозміні - основа підвищення продуктивності культур сівозміни. Найвищі врожаї коренеплодів у районах достатнього зволоження збирають при розміщенні їх після пшениці озимої у ланці з багаторічними бобовими травами одного року використання. На посівах пшениці озимої є можливість за допомогою гербіцидів зволоження у просапній сівозміні допускається насичення її буряком до 25%. Повторні посіви буряків на одному і тому ж полі сприяють «буряковтому» ґрунту, що обумовлює накопичення комах-фітофагів, збудників хвороб (гнилі, церкоспороз, пероноспороз тощо). Монокультурне вирощування спричиняє зниження урожайності, цукристості навіть за умови внесення гною та повного мінерального удобрення. У сівозміні цукровий буряк бажано вирощувати на одгому полі не раніше як на 4-й рік.. Цукровий буряк добрий попередник для ярих зернових, зернобобових. На рано зібраних площах у зоні достатнього зволоження в останні роки після нього розміщують озиму пшеницю. Серед комах-шкідників буряків цукрових виділяють дві основні групи: сходів та післясходового періоду вегетації цукрових буряків. У фазу вегетації рослин від початку їх появи на поверхні ґрунту і до линяння кореня, що настає у фазу 2-ї пари і завершується у фазі 3-ї пари справжніх листків період росту і розвитку рослини культури найбільш уразливі й доступні для багатьох видів фітофагів, які за надмірного розмноження можуть завдавати їм значної шкоди.. Серед шкідників сходів виділяють довгоносиків, бурякові блішки, щитоноски, бурякову крихітку, личинки коваликів, тощо.