Геоінформаційне забезпечення аналізу ризиків деградації земель Новоукраїнської громади Кіровоградської області

Abstract

Робота має таку структуру: вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. У першому розділі узагальнено теоретичні засади проблеми деградації земель, проаналізовано класи процесів (водна та вітрова ерозія, засолення, опустелювання, хімічне забруднення, ущільнення), окреслено екологічні та соціально-економічні наслідки, а також роль геоінформаційних систем у моніторингу та картографуванні ризиків. Визначено коло користувачів і завдань системи підтримки рішень у сфері охорони земель. У другому розділі розроблено систему моделей геоінформаційного картографування для оцінювання ризиків деградації: узагальнену та функціональну моделі процесу обробки даних, концептуальну та логічну модель бази геопросторових даних, діаграми потоків даних (DFD) та послідовності. Запропоновано набір інтегральних показників і коефіцієнтів (Soil_coef, Gran_coef, Chem_coef, Rain_coef, Area_coef, Type_coef) з ваговою параметризацією методом аналітичної ієрархії (AHP) та використанням похідних від ЦМР (SRTM) шарів крутизни схилів і гідромережі; для просторового аналізу залучено RUSLE-підхід і індекси рослинності. Третій розділ присвячено дослідній реалізації для Новоукраїнської міської територіальної громади Кіровоградської області: виконано збір і попередню обробку даних, гідрологічне моделювання водозборів, побудовано тематичні карти гранулометричного складу ґрунтів, крутизни схилів, типів/площ водозборів, хімічного навантаження та інтегральну карту ризиків. Виявлено зони високого ризику на ерозійно небезпечних схилах із переважанням еродованих чорноземів; заплавні та болотні ділянки загалом характеризуються низьким ризиком. У третьому розділі також обґрунтовано практичне впровадження: формування єдиної бази просторових даних громади, регламент моніторингу, сценарне планування природоохоронних заходів, підвищення прозорості землекористування та економії ресурсів за рахунок таргетованих протиерозійних дій. Наукова новизна полягає в інтеграції багатофакторної ГІС-моделі з уніфікованою системою коефіцієнтів ризику та гідроморфометричних індикаторів на рівні громади. Практичне значення – у можливості оперативного картографування ризиків, пріоритезації заходів охорони ґрунтів і підтримці управлінських рішень ОМС та агровиробників. Магістерська робота налічує в собі 77 сторінок, 19 рисунків, 10 таблиць, 43 літературних джерел.