Емоційний інтелект як чинник соціометричного статусу молодшого школяра

Abstract

Робота присвячена вивченню проблеми взаємозв’язку емоційного інтелекту та соціометричного статусу молодших школярів, а також визначенню ефективних шляхів розвитку емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку засобами соціально-психологічного тренінгу. У дослідженні обґрунтовується актуальність вивчення емоційного інтелекту як важливого чинника соціалізації та успішної адаптації дітей у шкільному колективі, з урахуванням сучасних освітніх вимог та вікових психолого-педагогічних особливостей молодших школярів. У першому розділі висвітлені питання теоретичного аналізу феномену емоційного інтелекту, його структури та функцій, а також особливостей соціального статусу дитини у групі однолітків. Окреслено підходи Д. Гоулмана, Д. Люсіна, Femke van der Wilt та інших дослідників, розкрито значення емоційної компетентності у становленні міжособистісних взаємин молодших школярів. Обґрунтовано, що емоційний інтелект є важливим, але не єдиним чинником формування соціометричного статусу дитини в класному колективі. Другий розділ присвячений дослідженню рівня емоційного інтелекту молодших школярів та їх соціометричного статусу. Описані використані методи: тест Г. Голла для визначення рівня емоційного інтелекту та соціометрія Дж. Морено. Висвітлений аналіз отриманих результатів, зроблений висновок про загалом низький рівень емоційного інтелекту молодших школярів, наявність ізольованих учнів у двох класах, а також про слабкий позитивний зв’язок між емоційним інтелектом і соціометричним статусом. Визначено, що найтісніший зв’язок виявлено між соціометричними показниками та умінням дитини керувати власними емоційними станами. У третьому розділі кваліфікаційної роботи описані розробка, зміст і структура соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток емоційного інтелекту молодших школярів. Основний акцент у тренінговій програмі зроблено на емоційній обізнаності, саморегуляції, емпатії та соціальних навичках взаємодії. Описана процедура апробації тренінгу в учнів молодших класів, подано результати порівняльного аналізу до- та після проходження занять. Підтверджено ефективність тренінгової програми. Висновки містять основні узагальнення проведеної теоретичної та емпіричної роботи та підтверджують, що розвиток емоційного інтелекту є важливою умовою формування сприятливих міжособистісних відносин у дитячому колективі, але потребує системної співпраці педагогів та батьків. Список літератури налічує 53 джерела. У додатках вміщена інструкція до тесту Г. Голла, фото анкет проведеного тестування, детальна програма тренінгу, а також деякі результати його апробації.