Проєктування будинку культури у Житомирській області

Abstract

У магістерській кваліфікаційній роботі розглядається проєктування будинку культури у м. Коростень Житомирської області на 600 посадкових місць у відповідності до завдання. Загалом, програма-завдання у реальному проєктуванні відображає комплекс цілей архітектурно-містобудівного проектування й одночасно визначає шляхи, засоби і терміни реалізації проектних рішень. Розроблення програми являє собою дослідницьку задачу, в якій визначаються бажані соціально-функціональні властивості певної системи. Наприклад, загальна мета створення містобудівних умов розвитку людини розкривається у вигляді розгорнутої програми забезпечення населення житлом, соціально-культурним обслуговуванням у показниках просторово-часової доступності місць прикладання праці, центрів обслуговування тощо. Всі положення програми виражаються у вигляді нормативних завдань та розподіляються за порядком залежно від їх відносної значущості. Поряд з розробленням програм, у яких цілі фіксуються у вигляді конкретних нормативних показників, цілі можуть визначатися як система показників (або одним показником), які потребують комплексної оптимізації. Зміст програм на всіх рівнях визначається задачами створення архітектурно-містобудівних умов розвитку виробництва, підвищення рівня споживання населенням і всебічного розвитку людини, охорони природних ресурсів, організації системи територіальних зв’язків (виробництва, споживання, управління). Задачі дослідження при розробленні програми проектування орієнтовані на зіставлення її (програми) з загальними цілями соціального розвитку, ресурсами території, на виявлення взаємозв’язків соціальних та просторових характеристик. Перша задача ‒ оцінювання передбачених у програмі цілей народного господарства, потреб населення, екологічних вимог. Оцінювання може бути виконане за допомогою кількісних методів економічних обґрунтувань. Однак кількісне вимірювання всього комплексу різнорідних цілей практично неможливе. Тому в містобудівному аналізі широко використовують різні методи експертного оцінювання ‒ ранжування, бальне оцінювання. Одночасно необхідно ураховувати економічні можливості суспільства. Друга задача аналізу при зіставленні програм полягає в їх зв’язку з ресурсами території, з вихідною територіальною ситуацією. Оцінювання територіальних ресурсів являє собою самостійний блок досліджень. І в цьому розділі аналізу головну складність мають вимірювання соціальної користі ресурсів. Наприклад, необхідно зіставити цінності економічних ресурсів розвитку промислового виробництва з цінністю рекреаційних або «екологічних» ресурсів з метою визначення параметрів розвитку виробництва й регулювання граничного тиску його на природний комплекс. Третя задача ‒ зіставлення цілей програми з містобудівними засобами її реалізації. В результаті такого аналізу розробляється програма-завдання на проектування, котра виражається в параметрах розвитку виробництва, житлового будівництва, нормах розрахунку установ громадського обслуговування. Залежно від типу об’єкта і рівня проектування змінюється зміст та ступінь деталізації програми. Разом з тим загальний обсяг питань, що розглядається обов’язково, включає демографічні дані, характеристики розвитку виробничих і невиробничих сфер діяльності, екологічні вимоги й дані про техніко-економічні вимоги до реалізації проекту. Слід виділити ті розділи програми, котрі розробляються безпосередньо у складі проектів. До їх числа відносять: 1) чисельність і структуру населення; 2) перспективи розвитку народногосподарського комплексу; 3) перспективи розвитку народного споживання (структура і розрахункові показники установ громадського обслуговування, сфери відпочинку, обсяги житлового будівництва). Екологічні вимоги не формулюються, оскільки вони відображаються у відповідних нормативних документах.