Особливості непрямого морфогенезу Salvia officinalis L . в умовах in vitro

Abstract

Мета роботи: дослідження процесів непрямого морфогенезу Salvia officinalis L. (шавлії лікарської) в умовах in vitro та визначення факторів, що впливають на формування калюсної тканини і регенерацію рослин. Шавлія лікарська (Salvia officinalis L.) – багаторічна рослина з родини глухокропивових, відома як ефіроолійна, лікарська та декоративна культура. Її традиційно вирощують у країнах Середземномор’я, а нині – у багатьох регіонах світу завдяки широкій адаптивності. Листки та верхівки пагонів містять ефірну олію, у складі якої поєднуються туйон, камфора, цинеол та інші терпенові сполуки, а також фенольні компоненти (розмаринова кислота, флавоноїди, дубильні речовини). Завдяки такому хімічному профілю шавлія має багатостороннє використання: у фармакопеї як протизапальний та антисептичний засіб, у харчовій промисловості як пряність, у парфумерії та косметології як джерело ароматичних речовин . Поєднання лікарської й господарської цінності робить цей вид привабливим об’єктом для сучасних біотехнологічних підходів, зокрема для клонального розмноження в умовах in vitro. У культурі тканин можливі два основні шляхи морфогенезу [3]. Прямий органогенез передбачає відновлення пагонів із наявних меристем і забезпечує високу стабільність морфологічних та хімічних ознак клонів [4]. Проте він не завжди ефективний у випадках, коли експланти виявляють низьку регенераційну здатність. Непрямий морфогенез, навпаки, проходить через стадію калюсної тканини, з якої формуються пагони або соматичні ембріоїди