Розроблення напрямів використання геоінформаційних технологій у консолідації земель та оптимізації землекористування

Abstract

У першому розділі розглянуто теоретичні основи та сучасний стан застосування геоінформаційних технологій у консолідації земель. Розкрито сутність і зміст консолідації у контексті раціонального землекористування, проаналізовано історичний розвиток процесів об'єднання земельних ділянок зарубіжних країн, зокрема в Німеччині. Досліджено основні принципи та інструменти геоінформаційних систем для цілей землеустрою і кадастру, переваги їх використання під час зберігання, створення та аналізу просторових даних. Проаналізовано нормативно-правову базу та державні програми України, що регламентують використання ГІС у землекористуванні. У другому розділі досліджено методи та методичні підходи застосування геоінформаційних систем для оптимізації землекористування. Проаналізовано методичні основи збори та підготовки просторових даних для геоінформаційного аналізу. Розглянуто інструменти просторового аналізу та моделювання, таких як буферизація, оверлейні операції, побудова зон впливу, аналіз близькості та зонування територій. Показано приклади використання програмних забезпечень ArcGIS і QGIS для моделювання сценаріїв консолідації земельних ділянок, зокрема досвід Польщі щодо оцінки ефективності укрупнення земельних ділянок у межах села Лукова. Підкреслено, що використання геоіфнормаційних систем дає змогу покращити точність аналізу, оптимізувати витрати часу та ресурсів, а також сприяє ухваленню обгрунтованих управлінських рішень у сфері землеустрою. У третьому розділі досліджено проєктування ГІС- системи для потреб консолідації та планування консолідаційних заходів за допомогою геоінформаційних систем. У програмному забезпечені ArcGis Desktop створено геоінформаційну модель території села Паланка з використанням базових інструментів аналізу. Розроблена модель є практичним інструментом початкового етапу консолідаційного планування, що забезпечує основу для прийняття рішень щодо оптимізації просторової структури землекористування, збереження природних ресурсів і підвищення ефективності використання земельних ділянок.