Психологічні умови розвитку емоційного інтелекту у старшому дошкільному віці

Abstract

Кожна людина прагне досягти успіху, а батьки – щоб їхні діти досягали успіхів. Більшість дорослих вважають, що ключем до успіху є високий рівень інтелекту. Це призвело до зростання попиту на освітні послуги, спрямовані на ранній інтелектуальний розвиток дітей. Батьки прагнуть навчити дитину читати, писати та опанувати іноземні мови ще з раннього віку, вважаючи це запорукою майбутніх досягнень. Однак надмірне акцентування на інтелектуальному розвитку може спричинити негативний вплив на емоційну сферу дитини. Брак емоційної взаємодії, який стає характерним для сучасних стосунків між батьками та дітьми, може спричинити у дітей так звану емоційну глухоту. Вчена О. Половіна описує емоційну глухоту як нездатність до емпатії та реакції на емоції інших, що виникає через байдужість близького оточення. У дошкільному віці дитина починає самостійно пізнавати складний світ стосунків, і досвід, набутий в цей період, значною мірою залежить від батьків та педагогів дошкільних установ. У старшому дошкільному віці діти починають оцінювати свої моральні якості, усвідомлювати та відрізняти емоційні стани. Їхня самостійність і здатність до критичної самооцінки зростає. Діти звертають увагу на ті риси поведінки своїх ровесників і себе, які оцінюються оточуючими та впливають на їхнє положення в колективі. У цей період дошкільники частіше більш об’єктивно оцінюють інших, ніж самих себе. Прискорений темп життя, зростання стресових факторів, посилення конкуренції та відповідальності, а також нестача можливостей для своєчасного відпочинку призводять до збільшення емоційного навантаження, що викликає шкідливі для здоров'я стресові реакції. Часто нездатність контролювати та розпізнавати власні емоції пов'язана зі слабким розвитком емоційного інтелекту. Об'єктом дослідження виступає емоційний інтелект старших дошкільників. Предмет дослідження – психологічні умови розвитку емоційного інтелекту у старших дошкільників. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення психологічних умов для розвитку емоційного інтелекту у старших дошкільнят. Гіпотеза дослідження: розвиток мислення та самосвідомості позитивно впливають на формування емоційного інтелекту у дітей старшого дошкільного віку. Завдання дослідження: 1. Здійснити теоретичний аналіз психологічної літератури щодо поняття емоційного інтелекту. 2. Емпірично дослідити психологічні умови розвитку емоційного інтелекту у дітей старшого дошкільного віку. 3. Проаналізувати результати проведеного емпіричного дослідження. 4. Розробити експериментальну програму розвитку емоційного інтелекту для дітей старшого дошкільного віку. 5. Апробувати ефективність експериментальної програми розвитку емоційного інтелекту у старших дошкільників. Експериментальна база дослідження: дослідна робота здійснювала на базі мережі дитячих центрів Mr.Leader (м.Київ, м.Вінниця, с.Петропавлівська Борщагівка). Теоретична значущість дослідження: полягає в поглибленні та розширенні знань про психологічні особливості розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку. Практична значущість дослідження: розроблено й апробовано експериментальну програму спрямовану на розвиток емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку; можливість застосування отриманих даних в розробці корекційно-розвивальних програм для роботи дитячого психолога в закладі дошкільної освіти; проведено апробацію дослідження: взяла участь у Всекураїнській науково-практичній конференції «Майбутнє психології в умовах сучасної України», Всеукраїнській студентській конференції «Фестиваль психологічної науки» та підготувала за темою дослідження 2 наукові тези. Структура роботи: робота розміщена на 85 сторінках, складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.