Формування критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей у процесі навчання у ЗВО

Abstract

Магістерська робота: 88 с., 8 таблиць, 14 рисунків, використаних джерел – 68 найменувань, 4 додатка. Основний текст роботи викладено на 62 сторінках. Мета роботи – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити педагогічні умови й технології формування критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей у процесі навчання у закладах вищої освіти. Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки студентів педагогічних спеціальностей у закладах вищої освіти. Предмет дослідження – педагогічні умови, засоби та технології формування критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей у процесі навчання у ЗВО. Методи дослідження: теоретичні та емпіричні. У першій частині дослідження здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми формування критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей у процесі навчання у закладах вищої освіти. Розглянуто основні концепції, підходи та наукові позиції вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо сутності, структури й функцій критичного мислення. Особливу увагу приділено аналізу психолого-педагогічних передумов розвитку критичного мислення особистості, взаємозв’язку когнітивних, емоційно-ціннісних і рефлексивних компонентів мисленнєвої діяльності. Також розкрито роль критичного мислення у формуванні професійної компетентності майбутнього педагога, визначено методологічні підходи (системний, діяльнісний, компетентнісний), що забезпечують наукове підґрунтя дослідження. У другому розділі зосереджено увагу на аналізі стану сформованості критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей. Було проведено емпіричне дослідження, спрямоване на визначення рівнів розвитку критичного мислення, ставлення студентів до аналітичної діяльності та виявлення чинників, що сприяють або гальмують цей процес. Для досягнення мети застосовано комплекс методів - анкетування, тестування, педагогічне спостереження, самооцінювання, інтерв’ювання. На основі отриманих результатів визначено критерії та показники сформованості критичного мислення студентів (аналітичність, аргументованість, гнучкість, рефлексивність) і здійснено розподіл за рівнями його розвитку. Додатково проведено порівняльний аналіз науково-педагогічного досвіду розвитку критичного мислення у вітчизняній та зарубіжній практиці, що дало змогу визначити перспективні напрями вдосконалення освітнього процесу у ЗВО. У третьому розділі представлено розроблену модель та педагогічні умови формування критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей у процесі навчання у ЗВО. Визначено комплекс педагогічних умов, що включає: інтеграцію завдань аналітичного й дослідницького характеру у зміст фахових дисциплін; застосування активних та інтерактивних методів навчання (дискусій, дебатів, кейс-аналізу, проєктних технологій); створення рефлексивного освітнього середовища; розвиток навичок самооцінювання та самоаналізу студентів. Описано організацію, етапи та результати педагогічного експерименту, який охоплював констатувальний, формувальний і контрольний етапи. Аналіз експериментальних даних засвідчив позитивну динаміку у всіх компонентах критичного мислення – когнітивному, емоційно-ціннісному та рефлексивному, що підтвердило ефективність запропонованих педагогічних умов і технологій.