Використання цифрових інструментів дистанційного навчання в освітньому процесі закладів вищої освіти

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота на тему «Використання цифрових інструментів дистанційного навчання в освітньому процесі закладів вищої освіти» присвячена теоретичним і практичним аспектам проблеми формування готовності до професійної діяльності майбутніх магістрів фізичної культури і спорту з використанням цифрових інструментів дистанційного навчання. Робота складається із 96 сторінок та 68 джерел літератури. Емпіричне дослідження проводилося на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України. Всього в дослідженні взяли участь 40 студентів першого року навчання ОР «Магістр», «Фізична культура і спорт». У «Вступі » обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет, методи, окреслено наукову новизну та практичну значущість дослідження тощо. У розділі першому «Теоретичні основи цифрових інструментів дистанційного навчання» розкрито теоретичні аспекти дистанційного навчання та поняття «цифровізація вищої освіти» та «цифрові інструменти». З’ясовано, що дистанційне навчання є спеціально організованим, цілеспрямованим та керованим процесом синхронної й асинхронної взаємодії викладача та здобувачів освіти в межах освітнього процесу на основі використання цифрових інструментів. Домінантними принципами дистанційного навчання є: самостійність, науковість, доступність, наочність, систематичність, індивідуалізація й активність учасників освітнього процесу, принцип розвивального навчання, диференціація, зв’язок теорії з практикою, демократизації, оптимізації освітнього процесу, інтерактивності та нетрадиційності системи навчання, комп’ютерного та відкритого навчання; формами: кореспондентська, електронна, онлайн-навчання, синхронна, асинхронна; характеристиками: гнучкість, модульність, можливість одночасного навчання широкої аудиторії, технологічність, оптимізація освітнього процесу, соціальна рівність, зміна позиції викладача, позитивний вплив на аудиторію, ефективність, нерегламентованість, паралельність, всеосяжність, економічність, інтернаціональність, можливість своєчасного надання допомоги студентам, постійний доступ до платформи, структурованість; моделями: змішана, мережева, модель поєднання мережевого навчання та кейс-технологій, інтерактивного телебачення. Під час дистанційного навчання досягненню якісної взаємодії «викладач – студент» сприяють зовнішні та внутрішні чинники. Під цифровізацією вищої освіти розуміють цифровий освітній простір, де відбувається взаємодія викладача та здобувачів освіти на онлайн-платформах. Це передбачає трансформацію освітнього та управлінського процесу, соціальних практик у ЗВО. Під цифровими інструментами розуміють абсолютно різне програмне забезпечення: від графічних редакторів до соціальних мереж, від онлайн-енциклопедій до пошукових систем. Групами цифрових інструментів у освітньому процесі ЗВО є такі: інформаційні технології, комунікаційні та інтерактивні технології, соціальні програмні технології, що у свою чергу складаються із різного роду сервісів. У другому розділі роботи «Організаційно-методичні аспекти використання цифрових інструментів дистанційного навчання в освітньому процесі ЗВО» з’ясовано, що готовність до професійної діяльності виступає результатом професійної підготовки. Готовність до професійної діяльності майбутніх магістрів фізичної культури і спорту, яка формується з використанням цифрових інструментів дистанційного навчання, є комплексною характеристикою особистості, що полягає в мобілізації її фізіологічних та психологічних систем, мотиваційних, інтелектуальних та компетентнісних ресурсів, а також знань щодо інструментів дистанційного навчання для ефективної освітньої діяльності на засадах активності, інноваційності й результативності. Її структуру складають компоненти: мотиваційний, інформаційно-когнітивний, операційно-діяльнісний та особистісно-вольовий. Під педагогічними умовами формування готовності до професійної діяльності майбутніх магістрів фізичної культури і спорту з використанням цифрових інструментів дистанційного навчання розуміємо сукупність зовнішніх чинників (професійної та фізкультурно-спортивної діяльності, цифрових інструментів дистанційного навчання) та внутрішніх індивідуальних характеристик здобувачів вищої освіти, що впливають на ефективність професійної підготовки у ЗВО. Виокремлюємо наступні педагогічні умови ефективного формування готовності до професійної діяльності майбутніх магістрів фізичної культури і спорту з використанням цифрових інструментів дистанційного навчання: створення у ЗВО інформаційно-освітнього середовища; реалізація потенціалу цифрових інструментів дистанційного навчання у процесі опанування майбутніми магістрами фізичної культури і спорту освітніх компонентів; використання в освітньому процесі професійної підготовки майбутніх магістрів фізичної культури і спорту під час дистанційного навчання цифрових інструментів, зокрема хмарних технологій. У розділі третьому «Експериментальна робота щодо формування готовності до професійної діяльності майбутніх магістрів фізичної культури і спорту» здійснено емпіричне дослідження щодо формування готовності до професійної діяльності майбутніх магістрів фізичної культури і спорту з використанням цифрових інструментів дистанційного навчання, яке засвідчило високу вмотивованість здобувачів вищої освіти до її формування. Відповіді на запитання запропонованої нами анкети доводять те, що в аспекті формування готовності до професійної діяльності за допомогою цифрових інструментів дистанційного навчання, потребують уваги такі питання як, перспективні напрями застосування цифрових інструментів дистанційного навчання; сучасні засоби захисту інформації; інформаційні ресурси електронних баз даних наукової періодики у сфері фізичної культури і спорту. В освітньому процесі варто більше надавати інформації про можливості використання програмного забезпечення для вирішення завдань навчальної та професійної діяльності та про програмні середовища обробки графічних об’єктів; понятійний апарат сучасних глобальних комп’ютерних мереж; нормативні документи, методичні та інформаційні матеріали для здійснення навчальної та професійної діяльності у сфері фізичної культури і спорту; формуванню умінь вирішувати проблеми системної та мережевої безпеки. Також, під час занять здобувачам освіти варто надавати матеріали щодо роботи з програмними пакетами обробки графічної інформації, сучасних комп’ютерні технології на основі хмарних обчислень для вирішення навчальних і професійних завдань у сфері фізичної культури та спорту; гіпертекстової розмітки документів HTML для наповнення web-сторінок інформаційним матеріалом професійного спрямування; про сервіси Internet та технологій хмарних обчислень тощо. Запропоновано методичні рекомендації щодо формування готовності до професійної діяльності майбутніх магістрів фізичної культури і спорту з використанням цифрових інструментів дистанційного навчання. Ефективними у цьому аспекті є можливості web-сайту ЗВО (бібліотека ЗВО, електронний репозитарій, платформа Moodle, вебінари, web-конференції, сторінки наукових шкіл, сайти періодичних видань ЗВО тощо); бібліотека мультимедійних презентацій до вивчення дисциплін; відкриті освітні ресурси; цифрові інструменти SMART- та BYOD-технологій тощо; блок практичних робіт, розміщених у «хмарі»; розробка проєкту (використовуються Google Таблиці, Google Документи, Google Презентації, Google Сайти, SMART- та BYOD-технології), створення Mind maps за допомогою сервісу MindMeister тощо. Потужним потенціалом формування готовності до професійної діяльності майбутніх магістрів фізичної культури і спорту володіє освітній компонент «Інформаційні технології в науковій діяльності з фізичної культури і спорту». Саме він покликаний забезпечити змістово-практичні аспекти проблеми цифрових інструментів дистанційного навчання.