Удосконалення технічного обслуговування обладнання для переробки олійних культур

Abstract

У південних регіонах України, таких, як Миколаївська, Херсонська та Одеська області виробництво олійних культур є стабільним та довгостроковим джерелом доходів не тільки сільськогосподарських організацій та селянських господарств, а й переробних підприємств. У Миколаївській області розташовані олійнодобувні підприємства, виробничі потужності яких істотно перекривають потреби її населення, тому більшість рослинної олії експортується. Миколаївська область забезпечує 60% експорту українських рослинних олій. Виробляючи рослинну олію і відправляючи його за кордон, зазначені регіони отримують суттєву експортну виручку, яка значно підвищує рентабельність всього агропромислового комплексу (АПК). З кожного га, зайнятого соняшником (при досягнутій урожайності соняшника в передових господарствах Миколаївської області та південної частини України в цілому) можна отримати 1650 кг харчової та 630 кг технічної рослинної олії. Крім того, виробляється 1050 кг макухи (побічний продукт), що містить 208 кг протеїну (білка). Шрот, при його введенні до раціону дійного стада, підвищує жирність молока, тому що у нього висока харчова цінність: один кг шроту містить 1,02 кормових одиниці. і 363 г протеїну, 200 г вуглеводів, залишки жирів. Для виробництва такої ж кількості тваринного (коров’ячого) масла необхідна значно більша площа ріллі – 6,94 га, і навіть сільськогосподарські угіддя для випасу і вигулу. Соняшникова олія за рядом параметрів корисніша за тварину для вживання людиною, тому що містить біологічно активні речовини. Отже, переробка олійного насіння інтенсифікує виробництво продуктів харчування, економічно вигідна і, з точки використання природних ресурсів – доцільна. Актуальність питання використання олії в наш час визначається низкою факторів, основним з яких є той факт, що рослинні олії незамінні для харчових цілей. Його вживання в їжу людиною зростає як майонези, соуси та ін., воно застосовується у виробництві консервів, кондитерських виробів. Широко використовують рослинні олії у промисловості для виробництва лакофарбових виробів, у виробництві казеїно-масляних (темперних) фарб, мила, косметичних засобів; складів для обробки шкіри; гліцерин та жирні кислоти. У медичній практиці застосовують рідкі рослинні олії (касторова, мигдальна)-масляні емульсії; основою лікарських мазей є - оливкова, обліпихова, мигдальна, соняшникова та лляна олії. Не дивлячись на зниження обсягів врожаю основної олійної культури, Україна продовжує утримувати першість з виробництва соняшникової олії в світі. Сьогодні цей бізнес є одним з найбільш маржинальних в країні. У 2017/18 МР урожай соняшнику скоротився на 2 млн тон або до 11,6 млн тон в порівнянні з 2016/17 МР. Обсяг виробництва сої скоротився на 0,5 млн тон - до 3,8 млн тон. Трохи зрівноважило ситуацію зростання обсягу виробництва ріпаку - 2,2 млн тон проти 1,2 млн тон минулого року. Миколаївський ОЕЗ входить до складу української дочки компанії Bunge Ltd. – “Бунге Україна”. Корпорація Bunge, заснована 200 років тому, прийшла на український ринок в 2002 році. Заявлена проектна потужність переробки насіння соняшнику становить від 600 до 800 тис. тон на рік. Після введення в експлуатацію нового олійно-екстракційного заводу в Миколаєві, “Бунге Україна” вдалося наростити сумарні потужності переробки (компанія володіє ще й МЕЗом в Дніпрі) в 2,5 рази – до 1,2 млн тон на рік. У 2016/17 МР компанія “Бунге Україна” стала другою з виробництва рафінованої соняшникової олії з часткою ринку 17%. Продукція компанії в Україні продається під ТМ “Олейна” і “Розумниця”. Об’єм олієнасіння, що виробляється в області, коливається за роками від 1,0 до 1,5 млн. т., проте потреба в сировині для МЕЗ і МДП більша за власне виробництво насіння олійних культур, тому, олійна сировина привозять з інших регіонів для повного завантаження потужностей підприємств. За останнє десятиліття можливості з переробки олійного насіння в області подвоїлися, але посівні площі, зайняті олійними культурами, мало збільшилися. Щоб запобігти недовантаженню потужностей, підприємства переходять на олієвидобування з таких культур як ріпак, гірчиця, соя, льон, а також переробляють сировину, закуплену в інших регіонах. Як результат планомірної діяльності комерційних організацій з нарощування потужностей для переробки насіння олійних культур, у Миколаївській області склався кластер з виробництва рослинних олій. Вироблене підприємствами кластера олія має такі обсяги, що вони забезпечують 20% російського ринку. У розрахунку кожного жителя Миколаївської області виробляється 124 кг рослинної олії при нормі споживання 13,6 кг. Реконструкція та нові технології створили умови для підвищення ефективності використання обладнання для переробки насіння олійних культур (ОПНОК) та підвищення конкурентоспроможності виробленої продукції. За 2019 р. випуск рослинних олії ПФО становив понад 1,6 млн. т., що більше на 10% порівняно з тим самим періодом минулого року, [1,14]. За прогнозами, після завершення модернізації та реконструкції найбільші підприємства Миколаївської області зможуть переробляти 12,9 млн. т. на рік [186]. Проте реальність така, що обладнання для переробки насіння олійних культур, навіть найдосконаліше, потребує технічного обслуговування, у тому числі усунення несправностей. При функціонуванні ОПНОК відбуваються відмови, тобто «події, що полягає у порушенні працездатного стану об’єкта» – таке формулювання встановлено стандартом ГОСТ 18322 [32]. Відповідно до ГОСТ 27.002-2015 [35] відмовою вважається «ознака чи сукупність ознак порушення працездатного стану об’єкта, встановлені у нормативно-технічній та (або) конструкторській (проектній) документації». Для усунення відмови, тобто поточного ремонту, потрібен час, який називається: "Тривалість відновлення працездатного стану об’єкта". З використанням устаткування високої вартості, котрій простої устаткування означає недовипуск істотних обсягів рослинної олії, зменшення обсягів виробництва, зупинка устаткування переробки насіння олійних культур означає зниження прибутків і рентабельності. Так продуктивність навіть середньотоннажних підприємств дозволяє випускати продукції на десятки мільярдів гривень, збитки від простоїв ОПНОК з технічних причин досягають мільярда гривень. Запобігти мільярдним непродуктивним втратам від простоїв ОПНОК можливо за дотриманням регламентів технічного обслуговування та оперативного усунення відмов. У зв’язку з тим, що метою комерційних олійних організацій є отримання прибутку, а організація технічного обслуговування обладнання для переробки насіння олійних культур виглядає неявно, знизилася увага до системи ТО та ремонту, тобто технічного сервісу (ТС) у сільському господарстві, особливо на сільськогосподарських переробних підприємствах. Обстеження цих підприємств зокрема, у Миколаївській області та Вінницькій області, показало, що питання організації ТС не є для них пріоритетом на тлі ринкових орієнтирів. Така практика господарювання призвела до зниження надійності обладнання для переробки насіння олійних культур, непродуктивних простоїв та втрат продуктивності. З вказаних причин удосконалення організації технічного обслуговування та відновлення при відмови обладнання для переробки насіння олійних культур на олієдобувних підприємствах (ОДП) є актуальним. Вирішення завдання вдосконалення організації технічного обслуговування та відновлення обладнання для переробки насіння олійних культур дозволить не тільки підвищити його надійність і тим самим звести до мінімуму непродуктивні простої з технічних причин, але і дати значний економічний ефект.