Удосконалення організаційно-методичних підходів відновлення земель, що були порушені внаслідок виробничої діяльності (на прикладі земельної ділянки Свинаревського урочища «Криві Луки» у м. Покров Дніпропетровської області)

Abstract

Метою даного дослідження є висвітлення та обґрунтування науковометодичних підходів до відновлення земель, що були порушені внаслідок виробничої діяльності (на прикладі балки «Свинаревського» зашламованої хвостами Олександрівської та Богданівської збагачувальних фабрик). Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень щодо обґрунтування науково-методичних підходів до відновлення земель, що були порушені внаслідок виробничої діяльності (земельної ділянки Свинаревського урочища «Криві Луки» у м. Покров Дніпропетровської області). Об’єкт дослідження є порушені землі внаслідок видобування корисних копалин відкритим способом, що розташовані в урочищі «Криві Луки», Олександрівської та Богданівської збагачувальних фабрик розташоване на території міста Покров. Територія знаходиться в межах західної рудоносної площі Нікопольського марганцеворудного басейну, яка облямована з півночі, заходу, південного сходу і сходу притоками Дніпра річками Солона, Базавлук і Олексіївським затокою. Хвостосховище розташоване в балці «Свинаревського» в урочищі «Криві Луки» північніше Богданівської збагачувальної-агломераційної фабрики на відстані 1,1 км. Завдання магістерської роботи - дослідити теоретичні основи охорони земель при здійсненні господарської діяльності та організацію її раціонального використання; - проаналізувати та сформувати науково-методичні підходи до здійснення заходів із відновлення земель, що були порушені внаслідок виробничої діяльності; - обґрунтувати комплекс заходів та обсяг робіт з рекультивації порушених земель на прикладі земельної ділянки балці «Свинаревського» в урочищі «Криві Луки». Методологія та методи дослідження. У процесі наукового дослідження були використані наступні загально-наукові методи: - абстрактно-логічний метод (теоретичні узагальнення, критичний аналіз публікацій, формування висновків і пропозицій); - метод пізнання (аналіз інформації та публікацій, що вже існують, для підготовки до дослідження та з'ясування, що вже відомо про тему. - розрахунково-аналітичний метод при визначенні основних параметрів запропонованої технології реалізації ґрунтоохоронних заходів з охорони земель; - монографічний (формування узагальнюючих висновків). Наукова новизна результатів дослідження. Запропоновано науково-методичні підходи до розроблення заходів із землеустрою щодо рекультивації земель порушених промисловим виробництвом. Практичне значення полягає в розробці проєктних рішень щодо рекультивації порушених земель земельної ділянки балці «Свинаревського» в урочищі «Криві Луки». Структура магістерської кваліфікаційної роботи. Наукова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.