Формування культури професійного спілкування майбутніх викладачів у процесі магістерської підготовки

Abstract

Магістерська робота: складається із 80 сторінок, 53 джерел літератури та 3 додатків. Дослідження проводилося на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ. Всього в дослідженні, на всіх етапах роботи, брало участь понад 60 магістрів. Розділ «Вступ» являє собою короткий екскурс щодо теми роботи. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет дослідження тощо. У першому розділі роботи «Теоретичні засади проблеми формування культури професійного спілкування майбутніх викладачів у процесі магістерської підготовки» розглядається поняття культури професійного спілкування викладачів, що включає сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для ефективної комунікації зі здобувачами освіти, колегами, батьками та суспільством. Основний акцент ставиться на розвиток таких аспектів, як етика, емпатія, толерантність і професійна компетентність, які забезпечують взаємоповагу і взаєморозуміння в педагогічному середовищі. Також аналізується зміст і характеристика культури професійного спілкування майбутніх магістрів. Підкреслюється важливість формування комунікативних навичок ще на етапі професійної підготовки, оскільки саме ці навички сприяють успішній педагогічній діяльності. Розглядаються основні принципи, якими повинні керуватися майбутні магістри для підтримання високого рівня професійного спілкування, зокрема, повага до особистості, врахування її індивідуальних особливостей і потреб. Отже, у структурі культури спілкування майбутніх викладачів можна виділити сім основних компонентів: знаннєвий, діяльнісний, мотиваційно-регулюючий, цільовий, організаційний, оцінний і продуктивний. У другому розділі магістерської роботи «Методика формування культури професійного спілкування майбутніх викладачів у процесі магістерської підготовки» розглядаються фактори, що впливають на формування культури професійного спілкування майбутніх викладачів. Основними факторами є вплив освітнього середовища, педагогічних практик, особистих якостей та професійних цінностей, а також соціокультурних умов. Підкреслюється роль наставництва, спостереження за досвідченими педагогами і саморозвиток, що сприяють ефективному засвоєнню професійних норм і правил комунікації. Досліджується практичний досвід формування культури професійного спілкування у майбутніх викладачів, включаючи практичні заняття, тренінги та рольові ігри, спрямовані на розвиток комунікативних компетентностей. Результати показують, що інтерактивні методи навчання та практика у реальних умовах сприяють глибшому засвоєнню культури спілкування. Зроблено висновок, що ефективне формування культури професійного спілкування вимагає комплексного підходу, що включає як теоретичну підготовку, так і практичний досвід. У третьому розділі магістерської роботи «Експериментальне дослідження проблеми формування культури професійного спілкування майбутніх викладачів» підведено підсумки дослідницької роботи з формування культури професійного спілкування. У ході експериментального дослідження було виявлено, що розвиток культури професійного спілкування у майбутніх викладачів вимагає системного підходу, що включає як навчальні, так і виховні методи. Було підтверджено, що активне використання інтерактивних методів навчання, таких як рольові ігри, практичні ситуації та тренінги, значно підвищує рівень комунікативних навичок у студентів педагогічних спеціальностей. Результати експерименту показали, що під час інтерактивних занять студенти краще засвоюють етико-культурні норми професійного спілкування, розвивають емпатію та вміння вирішувати конфлікти. Окрім цього, виявлено значущість наставництва і наявності зразків професійної поведінки, що полегшує формування професійної культури спілкування. Таким чином, підсумки дослідження вказують на те, що для успішного формування культури професійного спілкування у майбутніх викладачів необхідно поєднувати теоретичні знання з практичним досвідом та розвивати в студентів здатність до саморефлексії, що сприяє їхньому особистісному та професійному зростанню. У розділі «Загальні висновки» підведено загальні підсумки роботи.