Особливості емоційної стійкості дошкільників в умовах воєнного стану

Abstract

Робота присвячена розробці проблеми розвитку емоційної стійкості дітей старшого дошкільного віку в умовах воєнного стану та виявленню психологічних чинників, що впливають на формування емоційної саморегуляції, тривожності та страхів у дітей цього вікового періоду. У дослідженні обґрунтовано актуальність психолого-педагогічної підтримки дошкільників у ситуації підвищеного стресового навантаження та визначено необхідність цілеспрямованих корекційно-розвивальних програм. У першому розділі висвітлені питання теоретичного аналізу феномену емоційної стійкості, її вікових особливостей, механізмів формування та психологічних ризиків, що виникають у дошкільників унаслідок впливу воєнних подій. Розглянуті сучасні наукові підходи до розуміння емоційної саморегуляції, ролі сім’ї та педагогічного середовища, а також методи психопрофілактики та психокорекції, спрямовані на розвиток емоційної стійкості. Другий розділ присвячений дослідженню реального стану емоційної стійкості дітей 5 – 6 років у період воєнного стану. Описані використані методи: опитувальник Р. Кеттела (адаптовані шкали «Емоційна збудливість – стійкість» та «Напруженість – незворушність»), методика визначення рівня тривожності Г. Лаврентьєвої та Т. Титаренко, а також проективна методика «Намалюй свій страх». У третьому розділі кваліфікаційної роботи описані зміст, структура та теоретичні засади тренінгової програми, спрямованої на розвиток емоційної стійкості дошкільників. Основний акцент у розділі зроблено на методичних підходах, принципах побудови програми, її відповідності віковим можливостям дітей та умовам воєнного стану. Висновки відбивають основні узагальнення проведеної роботи. Список літератури налічує 61 джерело.