Регулювання чисельності підгризаючих совок на пшениці озимій

Abstract

Нині озима пшениця є однією з найцінніших і найурожайніших зернових культур. Зерно озимини становить важливу харчову цінність для людства, бо через свою поживність, калорійність, велику кількість клейковинних білків, а також інших цінних речовин, її широко застосовують у продовольчих цілях як от для виробництва макаронних виробів, крупи, у хлібопеченні, кондитерській промисловості, а також для одержання крохмалю, паперу, клею, цукру, декстрину. Як і будь-яка культура, озима пшениця має своїх шкідників, хвороби, бур’яни, що притаманні знижувати врожайність культури. Головними шкідниками озимої пшениці останніми роками є і залишаються підгризаючі совки, що спроможні утворити осередки високої чисельності й шкідливості у посівах. Гусениці підгризаючих совок є ненажерливими, оскільки перегризають молоді паростки й таким чином спричиняючи зрідження посівів, що своєю чергою призводить до великих втрат врожаю, а особливо на початку сходів. На прикладі, озимої совки, що є дуже плодовитою і шкідливою у роки масового розмноження втрати від неї можуть становити 100%. Проаналізувавши біологію та фенологію розвитку озимої совки на озимій пшениці – основній зерновій культурі нашої країни – можна зробити висновок, що цілісне поєднання всіх методів захисту агротехнічного, механічного, біологічного, хімічного та постійний моніторинг посівів буде ефективним у системі захисту проти підгризаючих совок.