Соціальна профілактика тривожності студентів в умовах війни

Abstract

Дипломна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та практичному вирішенню проблеми соціальної профілактики тривожності студентської молоді, яка в умовах повномасштабної війни стикається з екстремальними викликами, загрозою життю та соціальною дезадаптацією. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням тривожних станів серед студентів внаслідок воєнних дій, що негативно впливає на їхнє ментальне здоров’я та академічну успішність, а також гострою потребою суспільства у розробці інноваційних технологій соціальної підтримки та зміцненні ресурсів резильєнтності молоді. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності програми соціальної профілактики тривожності студентської молоді в умовах воєнного стану. Об’єктом дослідження є процес соціальної профілактики тривожності студентської молоді. Предметом дослідження виступають зміст, методи та форми соціальної профілактики тривожних станів студентів в умовах війни. У роботі використано такі методи дослідження: теоретичні – аналіз, систематизація та узагальнення наукових першоджерел для визначення категоріального апарату дослідження; емпіричні – тестування (методика Ч. Спілбергера для визначення рівнів ситуативної та особистісної тривожності), анкетування (авторська анкета для оцінки соціального благополуччя), експеримент (для апробації програми); методи математичної статистики – кількісний та якісний аналіз даних, порівняння результатів до і після реалізації програми для підтвердження вірогідності отриманих змін. Наукова новизна дослідження полягає у розширенні уявлень про специфіку соціальної детермінації тривожності студентів в умовах війни, поглибленні змісту поняття «соціальна резильєнтність» та обґрунтуванні комплексного підходу до соціальної профілактики, що поєднує індивідуальну та групову роботу. Практичне значення дослідження визначається розробкою та впровадженням авторської програми «Соціальна резильєнтність молоді», яка може бути використана соціальними службами ЗВО та громадськими організаціями; підготовкою системи практичних рекомендацій для фахівців соціальної сфери щодо роботи з тривожними станами молоді; створенням діагностичного інструментарію для моніторингу соціального благополуччя студентів в умовах воєнного стану. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (60 найменувань на 6 сторінках), 5 додатків (на 8 сторінках). Робота містить 7 таблиць. Загальний обсяг роботи – 85 сторінок, із них – 71 сторінка основного тексту.