Аналіз видового складу та шкідливість бур’янів у посівах соняшнику

Abstract

Об’єкт дослідження – аналіз динаміки кількісного та вагового складу бур’янів у посівах соняшнику за впровадженням різних систем захисту рослин, а також оцінка впливу даних систем на врожайність соняшнику. Мета роботи – дослідження та встановлення видового складу бур’янів на посівах соняшнику, ефективні методи регулювання чисельності бур’янів на посівах соняшника. Методи дослідження – польовий (видовий, кількісно-ваговий), розрахунковий, вимірювально-ваговий, аналітичний. Результати дослідження. У посівах соняшнику найбільш ефективними виявилися системи захисту, що поєднували ґрунтові та післясходові гербіциди з механічними заходами. Зокрема, застосування досходового внесення Примекстра TZ Голд (S-метолахлор + тербутилазин) у нормі 3,5 л/га у поєднанні з післясходовим обприскуванням Експрес 75 (трибенурон-метил) 25 – 30 г/га та ПАР Тренд 90 (0,2 л/га), а також частковим міжрядним обробітком забезпечувало найнижчий рівень забур’яненості – 21,3 шт./м² і біомасу 28,5 г/м², що створювало найсприятливіші умови для формування врожаю. Дещо нижчу, але стабільну ефективність демонстрували варіанти з використанням лише післясходового гербіциду Експрес 75 у нормі 30 г/га + ПАР Тренд 90 (0,2 л/га), де густота бур’янів становила 34,8 шт./м², а біомаса 44,1 г/м². Подібний рівень контролю забезпечував також препарат Геліантекс (галауксифен-метил 68,5 г/л), де показники забур’яненості становили 49,6 шт./м² і 60,7 г/м² відповідно. Менш ефективними були системи з переважно ґрунтовим або обмеженим післясходовим впливом, зокрема Примекстра TZ Голд у досходовому внесенні, де густота бур’янів зберігалася на рівні 72,4 шт./м², що свідчить про недостатній контроль у пізніші фази розвитку культури без підсилення післясходовими обробками. Контрольний варіант без захисту формував максимальну забур’яненість – 192,8 шт./м² і біомасу 248,2 г/м², що істотно пригнічувало потенційну продуктивність соняшнику.