Заходи обмеження чисельності домінантних та карантинних видів комах-фітофагів з ряду Coleotera на посівах гороху

Abstract

Серед бобових зернових культур, які вирощують у СНД, найбільші посівні площі відводяться під горох – до 6 млн га (близько 31% світової площі). Таке значне поширення гороху пояснюється його високою врожайністю, цінними продовольчими та кормовими якостями. Проте, сучасний рівень валового виробництва зерна бобових культур у нашій країні не відповідає потребам народного господарства. Розрахунки вказують на те, що вони можуть бути задоволені за умови доведення валових зборів зерна в Україні не менше як до 11-12 млн т. Необхідність захисту посівів гороху зумовлена тим, що шкідники здатні швидко розмножуватися, утворювати численні локальні осередки та завдавати прихованої шкоди, яка може бути помітною лише на пізніх етапах. Своєчасне проведення моніторингу та впровадження інтегрованих заходів захисту – агротехнічних, хімічних та біологічних – дозволяє обмежити чисельність шкідників, зберегти урожай і забезпечити стабільність виробництва.