Проєкт цеху з виробництва пресервів в олії

Abstract

Дипломний проект містить: Мета дипломного проекту — розробити проект цеху з виробництва пресервів в олії. Завдання дипломного проекту: виконати продуктовий розрахунок, обрати і розрахувати необхідну кількість технологічного обладнання, розрахувати чисельність основних працівників, виконати розрахунок витрат води і електроенергії, виконати будівельну та графічні частини. У дипломному проекті представлено наступні розділи: − Продуктові розрахунки; − Розрахунок чисельності основних робітників; − Вибір і технологічний розрахунок обладнання; − Будівельна частина; − Розрахунок витрат води і енергії; − Будівельна частина; − Висновок; − Список використаної літератури. У дипломному проекті представлений цех з виробництва пресервів в олії. Описується процес виробництва, використання високопродуктивного і сучасного обладнання періодичної та безперервної дії. Сучасний стан і проблеми рибної галузі України Рибна галузь України традиційно відіграє важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни. Риба та морепродукти є цінним джерелом білка, незамінних мікроелементів, вітамінів, а також використовуються у фармацевтичній та косметичній промисловості. Однак, станом на сьогодні галузь переживає системну кризу, спричинену як довоєнними проблемами, так і наслідками повномасштабної війни. На кінець 1980-х років Україна входила до п’ятірки провідних рибо-добувних країн світу з флотом у понад 2300 суден, потужною береговою інфраструктурою та розвиненим океанічним рибальством. У 1991 році обсяг добування водних біоресурсів сягав понад 1,1 млн т, а рівень споживання риби становив близько 24 кг / особу на рік. Однак унаслідок приватизації, втрати Криму, скорочення флоту та слабкої державної політики галузь втратила більшість своїх промислових потужностей. Станом на 2023 рік в Україні залишилось лише 4 судна, що ведуть вилов у відкритому морі, а вилов у Чорному та Азовському морях суттєво обмежений або заблокований. Сучасні виклики посилюються втратами через бойові дії: зруйновані гідротехнічні споруди, заміновані водойми, знищена інфраструктура, а також загибель риби. Обсяг добичі водних біоресурсів у 2022 р скоротився до 33,8 тис. т, що в 33 рази менше довоєнних показників. У 2023 р показник дещо зріс до 38,2 тис. т, однак це все ще лише 3,6% рівня 1990 року. При цьому імпорт рибної продукції становить 85 – 95% ринку. Аквакультура, яка мала стати компенсатором зменшення вилову, поки що розвивається повільно. У 2023 р в умовах аквакультури було вирощено 15,3 тис. т продукції, що на 25% менше, ніж у 2018 році. Із понад 1,3 млн га потенційних площ для розведення риби використовуються лише 250 тис. га. Причинами цього є відсутність повної документації, зношення гідроспоруд, проблеми з кормами та посадковим матеріалом, а також наслідки воєнних дій. Ще одним викликом є глибока імпортозалежність. У 2023 р було імпортовано 329 тис. т риби та морепродуктів на суму $932 млн. Основну частину становить морожена риба – переважно скумбрія, оселедець, хек, сардини. Через девальвацію гривні ціни на імпорт постійно зростають, знижуючи доступність риби для населення. Внутрішнє виробництво рибної продукції – консервів, пресервів, напівфабрикатів – також скоротилося. Якщо у 2005 р обсяг виробництва складав 226 тис. т, то у 2021 р – лише 78 тис. т (34,5% від рівня 2005 р). До війни в країні функціонувало 153 рибопереробних підприємства, однак багато з них втратили потужності або зупинили діяльність через війну. Сучасна структура споживання риби характеризується сезонністю, домінуванням імпортної продукції та недостатнім рівнем внутрішнього виробництва. У 2023 р середній рівень споживання риби на особу склав лише 11,2 кг, що майже вдвічі нижче рекомендованої норми. Таким чином, рибна галузь України перебуває у глибокій кризі. Відродження можливе лише за умови державної підтримки аквакультури, інвестицій у модернізацію флоту й інфраструктури, відновлення промислового рибальства та формування ефективної системи державного управління ресурсами.