Удосконалення системи технічного обслуговування машин та обладнання у молочному тваринництві

Abstract

Серед викликів, що стоять перед сільським господарством, є забезпечення населення поживними продуктами харчування та переробної промисловості сировиною. Молочне скотарство, яке виробляє молоко та м'ясо, відіграє ключову роль у цьому виклику. Щоб досягти успіху в сучасних ринкових умовах, сільськогосподарські виробники повинні не лише покращувати якість продукції, але й знижувати виробничі витрати. Зниження виробничих витрат неможливе без впровадження новітніх технологій та механізації. Одним із ключових викликів у прогресі механізації та автоматизації в молочному скотарстві залишається механічне доїння. На нього припадає 40-60% загальних витрат на оплату праці, пов'язаних з тваринництвом та веденням тваринництва. Системи доїння зазвичай складаються з кількох технічних систем, включаючи вакуумне відсмоктування, обробку молока, очищення та дезінфекцію, а також подачу та розподіл концентрованих кормів. Оскільки існуючі доїльні апарати застосовують тиск до сосків для відкачування молока, система вакуумного відсмоктування відіграє вирішальну роль у роботі системи доїння. Однак слід зазначити, що при порівнянні механічного доїння з ручним, продуктивність доїльних працівників підвищується лише на 30-35%. Дослідження вітчизняних та міжнародних вчених показали, що продуктивність операторів доїльних апаратів пропорційна кількості ручної роботи. Виключення або зменшення частини ручної роботи призводить до підвищення ефективності та продуктивності механічного доїння. Одним із способів зниження витрат на оплату праці у виробництві молока є підвищення рівня механізації доїння шляхом удосконалення існуючих доїльних апаратів та розробки нових. Було розроблено вісім типів доїльних апаратів, які дозволяють швидко та повноцінно доїти тварин. Вакуумне відсмоктування та його коливання під час доїння суттєво впливають на надій молока. На основі численних досліджень вчених у галузі механізації доїння було встановлено певний рівень вакууму 48-50 кПа. Прийнятний рівень коливань вакууму під час доїння залишається предметом дискусій. Деякі вчені називають явище, коли коливання вакууму призводять до розширення вкладиша, що призводить до його ковзання по соску тварини та передчасної зупинки потоку молока, «розширенням вкладиша». Оскільки доїльна склянка рухається до основи соска, доярам доводиться доїти механічно, що становить 34-37% витрат на оплату праці при механічному доїнні. Якщо механічне доїння не проводиться, виникають такі проблеми, як недостатній надій (6-8% від загального об'єму молока, 10-16% жиру) та передчасне відпускання корови. Щоб механічне доїння було ефективним, доїльний апарат повинен відповідати фізіологічним вимогам. Під час доїння доїльний апарат повинен добувати молоко, підтримувати рефлекс секреції молока та бути фізіологічно сумісним з організмом тварини. Існуючі серійні доїльні апарати не мають достатніх конструктивних удосконалень для належного виконання цих функцій. Для більш ефективного доїння вкрай важливо розробити доїльні апарати, які автоматично перерозподіляють силу тяги до соска відповідно до робочого циклу доїльного апарату. Це зменшить навантаження на вим'я, покращить здоров'я корови та запобіжить зісковзуванню та відокремленню доїльного апарату від вим’я. Виходячи з вищезазначених пунктів, метою цієї роботи є підвищення ефективності механічного доїння корів шляхом підвищення ефективності доїння та зниження витрат на оплату праці. Це буде досягнуто шляхом розробки доїльного апарату, який автоматично перерозподіляє тягове зусилля на сосок відповідно до швидкості підйому шляхом зміни центру ваги доїльного апарату, та демонстрації його режимів роботи. Економічне значення розробленого доїльного апарату полягає у підвищенні цілісності молока від корів при одночасному зниженні виробничих та робочих витрат.