Вміст і запаси гумусу за різних технологій вирощування кукурудзи на зерно в ТОВ «Агрі-Лаб»

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню вмісту і запасів гумусу за різних технологій вирощування кукурудзи на зерно в ТОВ «Агрі-Лаб». Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності агроресурсів, відтворення родючості ґрунту та запровадження технологій точного землеробства. Особлива увага приділяється застосуванню диференційованого внесення агрохімресурсів при вирощуванні кукурудзи за технологією Strip-Till, яка поєднує мінімальний обробіток ґрунту зі смуговим внесенням добрив. Органічні речовини ґрунту, головною складовою яких є гумус, відіграють важливу та незамінну роль у забезпеченні рослин поживними елементами та є ключовим показником родючості. Гумус акумулює значні запаси найважливіших елементів, таких як азот, фосфор і сірка, які поступово стають доступними рослинам через процес мінералізації. Фізико-хімічна функція гумусу полягає у підвищенні ємності поглинання ґрунту, що запобігає вимиванню поживних речовин і формує буфер поживних елементів для живлення рослин кукурудзи. Фізичні властивості гумусу сприяють формуванню агрономічно цінних агрегатів, покращуючи структуру, пористість та водно-фізичні властивості ґрунту. Об'єкт дослідження, ТОВ «AgriLab», спеціалізується на консалтингу та впровадженні інноваційних рішень точного землеробства, використовуючи власні невеликі площі для наукових досліджень. Кліматичні умови Бориспільського району демонструють стійку тенденцію до підвищення температур (найтепліший 2024 рік із сумарним показником 1799,2 °C), що вимагає адаптації агротехнологій через підвищені ризики посухи. Ґрунтовий покрив господарства представлений світло-сірими та сірими лісовими ґрунтами з низьким та середнім вмістом гумусу, дефіцитом азоту та схильністю до закислення. Встановлено, що за ресурсозберігаючих технологій вирощування кукурудзи на зерно у сівозміні досягається збереження родючості грунту, зокрема, вміст та запаси гумусу.