Профілактика булінгу в підлітковому віці

Abstract

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується інтенсивними змінами, підвищеною конкуренцією та зростанням соціальної напруги. У таких умовах зростає ризик виникнення конфліктів серед дітей та підлітків у навчальних закладах. Однією з найбільш поширених форм шкільного насильства є булінг - систематичне цькування або переслідування, що має негативні наслідки для всіх учасників освітнього процесу. Наслідки булінгу можуть проявлятися у вигляді зниження самооцінки та погіршення психоемоційного стану жертв, девіантної поведінки агресорів та формування «культури байдужості» серед спостерігачів. Утім, незважаючи на законодавчі ініціативи (зокрема, зміни до Закону України «Про освіту» 2019 року, поточна редакція від 01.01.2025 року) та появу інформаційно- просвітницьких проєктів, проблема ефективної профілактики булінгу залишається гострою. Проблемі дослідження феномену булінгу і його впливу на розвиток особистості присвячено праці Д. Ольвеуса, А. Бандури, К. Роджерса, Т. М. Титаренко, Н. Г. Осухової, Ю. Щамбури, а також багатьох інших учених, які вивчали різні аспекти цього явища (мотиваційні, соціально-психологічні, поведінкові). Особливості профілактики булінгу та створення безпечного освітнього середовища розглядаються у дослідженнях В. О. Кірєєва, О. В. Романчука, О. Ф. Бондаренко, а також у низці програм міжнародних організацій (ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО). Взаємозв’язок булінгу з ризиками формування девіантної поведінки та негативними психологічними наслідками для особистості вивчали такі автори, як Р. Лазарус, К. Муздибаєв, А. Мельниченко. Проте розгляд комплексних моделей профілактики булінгу у навчальних закладах України, а також систематичний аналіз зарубіжного досвіду задля адаптації його до українських реалій досі залишаються недостатньо розробленими. Хоча наявні окремі локальні дослідження та ініціативи, відсутня стійка практика масштабного впровадження комплексних програм, подібних до Olweus Bullying Prevention Program (Норвегія) чи KiVa (Фінляндія). З огляду на це, актуальність зазначеної проблеми зумовила вибір теми бакалаврського дослідження: «Профілактика булінгу в підлітковому віці». Мета дослідження - здійснити теоретичне та емпіричне дослідження особливостей, профілактики та подолання булінгу у підлітковому середовищі. Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання: 1. Проаналізувати теоретичні основи дослідження проблеми булінгу у підлітковому середовищі. 2. Провести емпіричне дослідження особливостей булінгу у підлітковому середовищі та здійснити аналіз його результатів. 3. Розробити та апробувати тренінг профілактики і подолання булінгу серед підлітків. 4. Розробити рекомендації психологу щодо профілактики і подолання булінгу у підлітковому віці. Об’єкт дослідження: особливості булінгу у підлітковому віці. Предмет дослідження: профілактика булінгу у підлітковому віці. Гіпотеза дослідження: якщо у роботі психолога систематично використовувати спеціальні тренінги з протидії булінгу, то це сприятиме зниженню поширеності булінгу серед підлітіків. Методи дослідження: ● Теоретичні: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація наукових джерел і нормативно-правових актів, що регламентують протидію булінгу; ● Емпіричні: констатувальний, формувальний та контрольний експерименти ● Статистичні: кількісний і якісний аналіз отриманих даних із застосуванням методів описової статистики для оцінки ефективності проведених профілактичних заходів. Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2023–2024 років на базі одного загальноосвітнього навчального закладу Одеської обл.,Савранського р-н. Усього в опитуванні взяли участь 20 учнів старших класів і 8 педагогів. До експериментальної програми з упровадження профілактичних заходів було залучено 47 учнів, 10 учителів та 4 психолога. Організація дослідження: Організація дослідження складалася з кількох етапів. На першому етапі було визначено теоретичні основи дослідження, зокрема сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, а також здійснено аналіз наукових джерел, які висвітлюють проблему булінгу в підлітковому середовищі та підходи до його профілактики. Другий етап передбачав проведення емпіричного дослідження з метою виявлення актуального стану проблеми булінгу серед підлітків та основних труднощів, які виникають у процесі реалізації профілактичних програм. Для цього було використано такі методики: Опитувальник Д. Ольвеуса (OLWEUS), який дозволив оцінити поширеність і форми булінгу у шкільному середовищі; методика діагностики агресивної поведінки А. Басса - А. Даркі для виявлення рівня та особливостей агресії у підлітків; методика оцінки соціально- психологічного клімату колективу Л. Карамушки для вивчення взаємин у класному колективі, що дозволило визначити особливості міжособистісної взаємодії та рівень комфортності середовища. Третій етап полягав у розробці та апробації "Тренінгу профілактики булінгу в підлітковому середовищі", який включав серію занять, спрямованих на підвищення обізнаності учнів щодо булінгу та його наслідків, розвиток навичок конструктивної комунікації, формування емпатії та толерантності, розвиток навичок підтримки однолітків і вирішення конфліктних ситуацій. На завершальному етапі було проведено аналіз отриманих результатів, здійснено кількісний та якісний аналіз даних, зібраних за допомогою зазначених методик, узагальнено результати дослідження та сформульовано практичні рекомендації для фахівців закладів освіти щодо профілактики булінгу серед підлітків. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дослідження розкриває особливості прояву булінгу в підлітковому середовищі та обґрунтовує можливості його профілактики через тренінгову роботу. Вперше у межах даного дослідження виявлено зв’язок між рівнем агресивності підлітків, соціально-психологічним кліматом класу та поширеністю булінгу. Розроблено та апробовано тренінг профілактики булінгу в підлітковому середовищі, що спрямований на розвиток умінь безконфліктного спілкування, формування емпатії та взаємопідтримки серед підлітків. Теоретичне значення одержаних результатів полягає у конкретизації уявлень про булінг як складне соціально-психологічне явище, що залежить як від особистісних, так і від групових чинників. Уточнено значення соціально- психологічного клімату класного колективу у запобіганні булінгу. Отримані результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, а також у практичній діяльності психологів, педагогів і соціальних працівників. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання практичними психологами, соціальними педагогами та класними керівниками для організації профілактичної роботи щодо попередження булінгу в підлітковому середовищі. Розроблений "Тренінг профілактики булінгу в підлітковому середовищі" може бути впроваджений у закладах освіти для формування навичок конструктивної взаємодії, розвитку емпатії, підвищення обізнаності учнів про негативні наслідки булінгу та навчання способам безконфліктного вирішення складних ситуацій. Отримані дані дають змогу планувати роботу з учнівськими колективами з урахуванням виявлених рівнів агресивності та особливостей соціально- психологічного клімату, що дозволяє своєчасно виявляти групи ризику та запобігати виникненню конфліктних ситуацій. Запропоновані в роботі методики і рекомендації можуть бути використані в практичній діяльності шкільних психологів, соціальних педагогів, а також під час проведення педагогічних рад, методичних об’єднань і батьківських зборів. Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом представлення основних положень на Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові відкриття та фундаментальні наукові дослідження: світовий досвід” Структура та обсяг дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг становить 83 сторінки комп’ютерного тексту (без урахування додатків).