Сучасні вимоги та особливості підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів професійної ( професійно- технічної) освіти

Abstract

Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг магістерської роботи – 97 сторінок, включає 2 таблиці і 6 рисунків. У вступі до магістерської роботи визначені актуальність, мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, теоретична цінність, практичне значення дослідження, апробація магістерського дослідження, структура магістерської роботи. У першому розділі роботи «Теоретичні засади підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти» встановлено, що процес підвищення кваліфікації педагогів є об’єктом всебічного вивчення – методологічного, теоретичного та прикладного. Аналіз наукових робіт виявив, що дослідницька увага здебільшого зосереджена на вирішенні актуальних питань підготовки студентів, модернізації освітнього процесу та підвищенні кваліфікації фахівців. Однак проблема професійного розвитку педагогічних працівників під час підвищення кваліфікації розглядається в обмеженому аспекті. Водночас у професійній педагогіці досі не розроблено ефективних моделей і механізмів, що сприяють їх безперервній освіті. Аналіз нормативно-правових документів свідчить, що підвищення кваліфікації та професійний розвиток педагогічних працівників регулюються низкою законодавчих актів на державному та галузевому рівнях. Вивчення їх змісту дозволяє зробити висновок, що професійний розвиток педагогічних працівників є водночас їхнім обов’язком і правом на постійне вдосконалення, особливо у сфері безпеки людини. У другому розділі магістерської роботи «Методичні основи професійного розвитку педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти у процесі підвищення кваліфікації» було встановлено та теоретично обґрунтовано зміст професійно-педагогічної компетентності, який складають взаємопов’язані між собою мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та особистісно-професійний компоненти. Охарактеризовано критерії розвитку професійно-педагогічної компетентності педагогічних працівників: мотиваційно-аксіологічний, когнітивно-пізнавальний, операційно-функціональний, особистісно-рефлексивний. У третьому розділі магістерської роботи «Іноваційні підходи та перспективи професійного розвитку педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти у процесі підвищення кваліфікації» підведено підсумки дослідницької роботи. Виокремлено найважливіші педагогічні умови, що сприяють професійному розвитку викладачів. До них належать: розвиток мотиваційної готовності до освоєння теоретичних знань і навичок педагогічної діяльності, оволодіння сучасними цифровими технологіями, індивідуалізація педагогічного розвитку та впровадження особистісно-розвивальних технологій під час підвищення кваліфікації. На основі дослідження була розроблена модель професійного розвитку педагогів, яка складається з п’яти блоків: 1. Цільовий блок – включає мету та завдання професійного розвитку. 2. Концептуально-нормативний блок – охоплює концепції, стратегії та нормативні документи. 3. Змістовий блок – охоплює компоненти професійно-педагогічної компетентності (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-професійний). 4. Процесуально-технологічний блок – визначає форми навчання (очна, дистанційна, змішана), методи (проблемний, ігровий, ситуаційний), засоби навчання (література, комп’ютерні програми, аудіовізуальні матеріали) та педагогічні технології (кейс-технології, віртуальні симулятори, дистанційні технології). 5. Діагностувально-рефлексивний блок – включає критерії оцінки розвитку компетентностей (мотиваційно-аксіологічний, когнітивно-пізнавальний, операційно-функціональний, особистісно-рефлексивний). Впровадження цієї моделі базується на наукових підходах: системному, компетентнісному, акмеологічному, андрагогічному, синергетичному та інформаційному. Це забезпечує створення умов для розвитку мотивації, оволодіння цифровими технологіями, індивідуалізації педагогічного розвитку та впровадження особистісно-розвивальних технологій.