Технології візуалізації інтерв’ю

Abstract

Актуальність теми. Одним із найважливіших і найяскравіших складових методів збору інформації у сфері журналістики є інтерв’ю. Дослідники по-різному визначають його, однак думки сходяться на тому, що інтерв’ю – це певний жанр публіцистики серед інших, що представляє собою розмову журналіста з тим або іншим діячем (тобто респондентом) з тих чи інших актуальних питань. У сучасній журналістиці, коли людина одержує величезну кількість різноманітної інформації, на перший план виходять не тільки швидкість отримання цієї інформації, а також її цікавість та актуальність. І, слід зазначити, інтерв’ю – один з тих методів, який може і певною мірою задовольняє ці вимоги. Традиційною перевагою методу інтерв’ю в цьому випадку є те, що його особливості дозволяють читачеві, радіослухачеві і глядачеві читати, чути і бачити те, що бачив і чув журналіст-інтерв’юер, але ніби «з перших рук». Провідні фахівці журналістики саме завдяки інтерв’ю та вдалому поєднанню форм його подачі, високому резонансу у суспільстві, стають загальновідомими медіаперсонами. Не менше важливою складовою процесу подання інтерв’ю є візуалізація основного його змісту. Першість у цьому процесі тримає фото- та відео, проте маніпулювати споживачем текстів можна і за допомогою специфічної побудови текстів, використання шрифтів тощо – це також є елементи візуальної складової. Особливо цим зловживають електронні ЗМІ: авторські колонки, блогери, он-лайн трансляції тощо. Журналістика насамперед – емоційно-образний ряд. Фактологічна інформація у візуалізації подається з прицілом на основного адресата (споживача продукції – масової аудиторії) через інфографіку та ін. Взаємодоповнюючи один одного, візуалізація, інфографіка, інформація та журналістика створюють повну картину світу, в якій значущі факти і закономірності поєднуються з відображенням індивідуальних форм життєдіяльності суспільства. Вірогідність прочитання у візуалізації, інфографіки в декілька разів вище, ніж у звичайного тексту. Цей формат часто стає кращим порівняно з традиційним викладом. Контент, де є цифри, дані, фото та відео не потребує особливих навичок для створення, достатньо вміння користуватися веб-конструкторами, представленими в інтернеті, і мати почуття смаку. Для більш серйозних кейсів завжди можна знайти дизайнерів, що спеціалізуються на графіці, інфографіці (від статичної до анімованої). Теорію, методики реалізації та практичні навики інтерв’ювання розвивали та збагачували у своїй роботі загальносвітові журналісти Опра Уінфрі, Ларрі Кінг, Джимм Феллон, вітчизняні – Дмитро Гордон, Віталій Портніков, Аліна Доротюк і тд. Це визнані спеціалісти з інтерв’ю – складного методу, який займає неоднозначну позицію, зокрема – в методологічній системі збору інформації, що набирає популярності у соціальних мережах та на ютуб-каналах. Обʼєктом дослідження є процес та результат використання способів візуалізації та обробки матеріалів інтерв’ю. Предмет дослідження – підходи, способи та результативність візуалізації та обробки матеріалів інтерв’ю. Методи дослідження. Робота базується на комплексному підході, що дозволяє досліджувати як базові засоби візуалізації, так і новітні, анімаційні. Крім класичних методів систематизації, класифікації, порівняння, використовувалися методи порівняльного і відео аналізів. Візуальна складова предмета дослідження вимагає використання методів формального і образно-стилістичного аналізу. Графічно-аналітичний метод застосований для візуалізації результатів дослідження можливостей інтерв’ю. Практичне значення полягає у доведенні важливості використання технологій візуалізації при поданні отриманої під час інтерв’ю інформації. Апробація. Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних інформаційних джерел та додатків.