Особливості формування бур’янових угрупувань та засоби захисту від них в агрофітоценозі пшениці озимої в умовах ФГ «Бутенко» Корюківського району Чернігівської області

Abstract

Пшениця озима є однією з найважливіших зернових культур в Україні, що займає провідне місце у структурі посівних площ та валового виробництва зерна [33]. У довоєнні роки площі під озимою пшеницею стабілізувалися на рівні 6–7 млн га, а валові збори зерна сягали 24–28 млн тон. Україна традиційно входила до п’ятірки найбільших світових експортерів пшениці, забезпечуючи близько 10% глобального експорту культури [34]. Отже, продуктивність посівів озимої пшениці має важливе народногосподарське значення для продовольчої безпеки та економіки країни. Одним з головних чинників, що лімітують урожайність пшениці, є забур’яненість посівів [35]. Бур’яни конкурюють з культурними рослинами за світло, вологу і поживні речовини, що може призводити до значного зниження врожайності. У агрофітоценозі пшениці озимої, особливо після неграмотних попередників чи за відсутності належного обробітку ґрунту, формуються специфічні бур’янові угрупування. Вони включають зимуючі види, що сходять одночасно з озиминою восени і відновлюють вегетацію рано навесні, а також багаторічні коренепаросткові бур’яни та інші види. За високого рівня забур’яненості втрати врожаю зерна можуть сягати 10–20%, а на сильно засмічених полях – до 30–40% [20]. Наявність лише однієї рослини осоту рожевого (Cirsium arvense) на 1 м² здатна зменшити врожайність пшениці на 0,1 т/га, а п’яти рослин пирію повзучого – на 0,5–0,6 т/га. Тому проблема контролю бур’янів у посівах пшениці озимої є надзвичайно актуальною. Для забезпечення високої продуктивності озимої пшениці необхідно ефективно управляти формуванням бур’янового компоненту агрофітоценозу. Комплекс заходів включає правильний добір попередників, своєчасний обробіток ґрунту, дотримання сівозміни, використання стійких сортів, а головне – раціональне застосування засобів захисту рослин (гербіцидів). В сучасних умовах гербіцидний захист залишається основним методом контролю бур’янів [36], доповненим агротехнічними прийомами. Водночас важливо враховувати видовий склад бур’янової рослинності, біологічні особливості домінуючих видів та їх шкодочинність, щоб обрати оптимальні препарати і строки їх внесення. Мета дослідження: вивчити особливості формування бур’янових угрупувань у посівах пшениці озимої у фермерському господарстві “Бутенко” та обґрунтувати систему заходів захисту від бур’янів. Завдання дослідження: - Поглиблення теоретичних знань по морфології, біології культури та технологічних особливостях вирощування пшениці озимої; - Проаналізувати народногосподарське значення культури пшениці озимої та сучасний стан її вирощування в Україні. - Виявити видовий склад та біоекологічні особливості основних бур’янів, що засмічують посіви пшениці озимої в умовах господарства. - Дослідити ґрунтово-кліматичні умови господарства “Бутенко” та їх вплив на формування бур’янових угрупувань. - Оцінити агротехнічні та хімічні методи контролю бур’янів у посівах озимої пшениці (за даними літератури та практики господарства). - Узагальнити результати виробничих досліджень із застосування гербіцидів та інших засобів захисту у посівах пшениці озимої, оцінити їх ефективність.