Моніторинг зміни стану агроландшафту щодо впливу Каховського водосховища

Abstract

Моніторинг агроландшафтів тісно пов’язаний із використанням геоінформаційних систем (ГІС) та технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Це процес побудови моделі стану агроландшшафтів і визначення просторово-часових змін під впливом природних і антропогенних факторів із застосуванням програмних засобів ArcGIS, QGIS та ТerrSet liberaGIS. Перший розділ містить аналітичний огляд стану вивчення питання моніторингу агроландшафтів, аналіз сучасних методів спостереження, визначення ролі ГІС та ДЗЗ у системі моніторингу земель, а також класифікацію основних видів завдань та користувачів моніторингу. Розглянуто наукові підходи українських авторів до оцінки стану агроландшафтів, екологічної стабільності територій і метопів аналізу деградаційних процесів. Другий розділ присвячено розробленню моделей зміни моніторингу стану агроландшафтів щодо впливу Каховського водосховища. У ньому подано узагальнену модель моніторингу, модель послідовності здійснення моніторингу, модель накопичення даних та логічну схему бази даних. Визначено підбір супутникових знімків Sentinel-2, а також розглянуто вегетаційний індекс NDVI та водний індекс NDWI для здійснення тематичної обробки, які дозволяють визначити щільність рослинного покриву, деградації земель та рівень водних об’єктів. У третьому розділі охарактеризовано об’єкт дослідження – агроландшафти Милівської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, проведено моніторинг зміни стану агроландшафтів зв багатоспектральними супутниковими знімками. Створено тематичні карти вегетаційного індексу NDVI, водного індексу NDWI та методів класифікації за 5 червня 2023 року, 20 червня 2023 року та за 28 серпня 2025 року. Здійснено аналіз сезонних змін у межах прибережних зон Каховського водосховища до та після руйнації дамби у 2023 році. Отримані результати дозволили виявити зони деградації, ерозійної небезпеки та визначити напрямки еколого-економічного відновлення територій. Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел літератури. Магістерська робота налічує в собі 79 сторінок, 33 рисунки, 1 таблиця, 37 літературних джерел.