Дослідження особливостей харчування осіб похилого віку та розробка рекомендацій щодо здорового харчування

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота на тему «Дослідження особливостей харчування осіб похилого віку та розробка рекомендацій щодо здорового харчування» складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота налічує 51 сторінку. У списку використаних джерел наведено 44 найменування, включаючи наукові статті, монографії, матеріали міжнародних клінічних досліджень та нормативні документи. У вступі обґрунтовано актуальність теми, зумовлену стрімким старінням світової популяції, незадовільним станом демографічної структури та високим тягарем смертності від хронічних некомунікативних захворювань в Україні серед осіб старших вікових груп. Визначено мету та завдання дослідження; окреслено об’єкт і предмет наукового пошуку; деталізовано комплекс теоретичних, емпіричних, нутриціологічних та математично-проектувальних методів дослідження; підкреслено практичне значення отриманих результатів для реалізації Стратегії сприяння здоровому старінню. Розділ 1. Огляд літератури. У цьому розділі проведено комплексний аналіз глобальних та національних демографічних тенденцій депопуляції суспільства під впливом воєнно-міграційних втрат та деформації статево-вікової піраміди держави. Наведено детальну структуру смертності населення України від неінфекційних патологій із домінуванням кардіоваскулярних ризиків. Науково обґрунтовано концепцію збалансованого харчування в геронтологічній практиці, висвітлено специфіку макро- та мікронутрієнтного статусу і фізіолого-гігієнічні особливості розвитку «анорексії старіння». Систематизовано міжнародний доказовий досвід клінічної ефективності середземноморської дієти, моделей DASH, MIND та низьковуглеводних стратегій у менеджменті некомунікативних хвороб та нейропротекції. Розглянуто національний контекст демографічної політики до 2030 року та сучасні цифрові інструменти громадського здоров’я. Розділ 2. Організація проведення досліджень. Розділ присвячено опису методологічного апарату емпіричного перехресного (крос-секційного) дослідження за участю 50 респондентів віком 60 – 74 роки (28 жінок та 22 чоловіків). Деталізовано структуру розробленого двоетапного анкетування (із використанням цілодобового аліментарного анамнезу та адаптації шкал WHOQOL-BREF) для оцінки фактичного раціону, локомоторної активності та побутової автономії літніх людей. Обґрунтовано алгоритми проектування персоналізованих 7-денних раціонів відповідно до фізіологічних норм МОЗ України, а також формування авторської бази електронних технологічних карт та рецептурних збірників із нутриціологічною корекцією вмісту солі, ліпідів та цукру. Розділ 3. Результати дослідження та їх обговорення. Цей розділ містить глибокий соматометричний аналіз та оцінку динаміки індексу маси тіла учасників, що виявила позитивний приріст частки жінок із нормостенічним статусом на тлі меншої комплаєнтності у чоловічій когорті. Верифіковано значний дисонанс між суб’єктивно декларованою харчовою поведінкою літніх людей та структурою їхнього реального добового раціону, який характеризується хронічним дефіцитом есенціальних продуктів (риби, овочів, фруктів, молочної продукції). За допомогою розрахунку коефіцієнта кореляції Пірсона (r) змодельовано інтеркореляційну матрицю зв’язків між харчовими патернами, психоемоційним фоном, рівнем локомоторної активності та загальним соматичним самопочуттям респондентів. У висновках узагальнено та науково підтверджено ключові результати роботи, які доводять безпосередній зв’язок між оптимізацією фактичного раціону, нутриційним статусом та інтегральними параметрами якості життя осіб похилого віку, а також сформовано багаторівневі практичні рекомендації для сектору громадського здоров’я.