Соціальна підтримка військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота на тему «Соціальна підтримка військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом» містить 123 сторінки, 107 з яких – основного тексту, 15 таблиць. Список використаних джерел налічує 80 найменувань. У роботі досліджено теоретичні, методичні та практичні засади соціальної підтримки військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом. Актуальність теми зумовлена необхідністю створення доступної, послідовної та індивідуалізованої системи допомоги військовослужбовцям, які потребують відновлення соціального функціонування, покращення взаємодії з родиною, розширення доступу до послуг і підтримки у процесі соціальної та професійної адаптації. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці результативності програми соціальної підтримки військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом. Об’єктом дослідження є соціальна підтримка військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом. Предметом дослідження є програма соціальної підтримки військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом. Для досягнення поставленої мети використано комплекс взаємопов’язаних методів: аналіз, узагальнення та систематизацію наукової літератури і нормативно-правових документів; анкетування; індивідуальні бесіди; спостереження; аналіз життєвої ситуації; порівняння результатів констатувального та контрольного етапів; кількісний і якісний аналіз отриманих даних. У першому розділі розкрито сутність посттравматичного стресового розладу та особливості його прояву у військовослужбовців, визначено чинники виникнення і соціальні наслідки, охарактеризовано зміст, принципи та напрями соціальної підтримки, проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід допомоги військовослужбовцям із посттравматичним стресовим розладом. У другому розділі обґрунтовано методичні засади діагностики потреб військовослужбовців у соціальній підтримці, визначено мету, завдання та принципи авторської програми, розкрито її структуру, зміст, форми, методи та організаційні умови реалізації. Програма розрахована на десять тижнів і охоплює дванадцять основних зустрічей, доповнених індивідуальними консультаціями та соціальним супроводом. Її зміст поєднує діагностичний, інформаційно-консультативний, соціально-комунікативний, сімейний, соціально-правовий, професійно-адаптаційний, цифровий і координаційний компоненти. У третьому розділі висвітлено організацію експериментального дослідження, проаналізовано результати констатувального етапу, описано реалізацію програми та визначено динаміку показників після завершення формувальної роботи. Дослідження проводилося упродовж лютого – квітня 2026 року на базі установи, назву якої не зазначено з міркувань конфіденційності та дотримання вимог щодо нерозголошення інформації. До участі було залучено 89 військовослужбовців. Для оцінювання результатів визначено інформаційний, комунікативний, сімейно-підтримувальний, соціально-адаптаційний і професійно-орієнтаційний критерії. Результати констатувального етапу показали, що найбільш виражені труднощі спостерігалися за професійно-орієнтаційним, соціально-адаптаційним та інформаційним критеріями. Низький рівень за професійно-орієнтаційним критерієм було виявлено у 48,3% учасників, за соціально-адаптаційним – у 46,0%, за інформаційним – у 42,7%. Після реалізації програми встановлено позитивну динаміку за всіма критеріями. Частка військовослужбовців із низьким рівнем за інформаційним критерієм зменшилася з 42,7% до 5,6%, за комунікативним – з 28,1% до 6,7%, за сімейно-підтримувальним – з 19,1% до 3,4%, за соціально-адаптаційним – з 46,0% до 19,1%, за професійно-орієнтаційним – з 48,3% до 21,3%. Отримані результати підтвердили результативність поєднання інформаційного консультування, індивідуального соціального супроводу, тренінгових занять, сімейних зустрічей, соціально-правової підтримки, професійної адаптації та використання цифрових ресурсів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання розробленої програми у діяльності закладів надання соціальних послуг, ветеранських просторів, громадських організацій та інших установ, які здійснюють соціальний супровід військовослужбовців і членів їхніх сімей. Матеріали дослідження можуть бути застосовані у професійній підготовці майбутніх фахівців із соціальної роботи, під час розроблення тренінгових занять, інформаційних матеріалів і маршрутів перенаправлення.