Формування стратегії інноваційного розвитку підприємств

Abstract

Стратегічне управління є одним із найважливіших засобів забезпечення успішного функціонування суб’єкта господарювання у динамічному конкурентному середовищі, засобом його оперативної адаптації до змін. Відсутність стратегічного бачення, місії і цільової спрямованості розвитку підприємства, можливості визначити рівень впливу зовнішнього та внутрішнього бізнес-оточення й розробити адекватну реакцію на нього, а також здатності адаптуватися й активно впливати на зазначене середовище, призводить до безперспективного функціонування значної кількості суб’єктів господарювання. Глобальна економічна система знаходиться на етапі нової промислової (кібернетичної) революції, рушійною силою якої є модернізація промислового способу виробництва до формату цифрової Індустрії 4.0, яка посилить диспропорції економічного розвитку між розвиненими і відстаючими країнами, оскільки у більшості країн, що розвиваються, немає необхідного потенціалу (агропромислового, наукового, людського чи фінансового) для її освоєння. У відповідь на трансформаційні виклики, більшість розвинених країн світу вже внесли в національні інноваційні стратегії принципи трансформації на засадах автоматизації та цифровізації з метою активного освоєння нового типу, який передусім впливає на провідні сектора економіки, які детермінують тенденції ВВП, залучення інвестицій та розвиток інновацій.