Формування комунікативної компетентності студентів засобами соціально-психологічного тренінгу

Abstract

У роботі представлені результати дослідження проблеми формування комунікативної компетентності студентів засобами соціально-психологічного тренінгу. Актуальність теми зумовлена тим, що в юнацькому віці активно формується здатність до міжособистісної взаємодії, самовираження, емпатійного розуміння, конструктивного розв’язання конфліктів і соціальної адаптації. Висвітлене теоретичне підґрунтя дослідження комунікативної компетентності осіб юнацького віку. Зокрема, аналізується психологічна характеристика соціального розвитку юнацтва, сутність і структура комунікативної компетентності, а також можливості соціально-психологічного тренінгу як засобу її цілеспрямованого розвитку. Зроблений висновок про те, що комунікативна компетентність є динамічною характеристикою особистості, яка може розвиватися за умови спеціально організованого психологічного впливу. Соціально-психологічний тренінг визначено як ефективний практичний засіб розвитку навичок активного слухання, емпатії, саморегуляції, асертивності, впевненості у спілкуванні та конструктивної поведінки в міжособистісних ситуаціях. Описані методи, процедура та вибірка емпіричного дослідження розвитку комунікативної компетентності студентської молоді. У дослідженні взяли участь 30 студентів. Для діагностики використано тест «Комунікативні вміння» Л. Міхельсона в адаптації Ю. З. Гільбуха, методику діагностики комунікативного контролю М. Шнайдера та авторську методику оцінки рівня комунікативної компетентності. Проведений аналіз отриманих результатів. Увагу акцентовано на визначенні початкового рівня комунікативної компетентності респондентів, виявленні труднощів у самовираженні, регуляції поведінки та встановленні ефективної взаємодії. Окрему увагу приділено розробці програми соціально-психологічного тренінгу комунікативної компетентності для осіб юнацького віку. Програма містить вправи, спрямовані на розвиток ефективного спілкування, емоційної саморегуляції, емпатії, упевненості, здатності до співпраці та конструктивного вирішення конфліктів. Результати повторної діагностики засвідчили позитивну динаміку за досліджуваними показниками. Висновки відбивають основні узагальнення проведеної роботи та підтверджують ефективність соціально-психологічного тренінгу як засобу розвитку комунікативної компетентності студентської молоді. Практичне значення роботи полягає у можливості використання розробленої тренінгової програми в освітніх закладах, молодіжних центрах і діяльності практичних психологів. Список літератури налічує 63 джерела. У додатках вміщені тест «Комунікативні вміння» Л. Міхельсона в адаптації Ю. З. Гільбуха, методика діагностики комунікативного контролю М. Шнайдера та авторська методика діагностики рівня комунікативної компетентності осіб юнацького віку.